Укра╖нськ╕й сцен╕ давно бракувало нормально╖ просто╖ чолов╕чо╖ романтики. Сп╕ву не пухкощокого пупса про абстрактну любов, а щирост╕ людей, як╕ знають про що сп╕вають ╕ сп╕вають те, про що справд╕ думають ╕ чим д╕йсно живуть. Мова про терноп╕льську команду С.К.А.Й., яка, щойно з'явившись на небосхил╕ укра╖нсько╖ музики, стр╕мко завоювала популярн╕сть серед публ╕ки. П╕сля випуску свого другого альбому «Планета С.К.А.Й.» група живе активним концертним життям. Концерти, репетиц╕╖, ╕нтерв'ю - коли ж вони встигають в╕дпочивати, спати ╕ просто жити? За вс╕х говорив ╕ показував вокал╕ст колективу - Олег Собчук. Ранок. Кафе одного з телеканал╕в. Трохи в╕льного часу п╕сля ранкового еф╕ру.
- Ти ж не висипа╓шся, напевно. Отак-от рано вставати.
О.С.: Ну, як коли.
- Останн╕м часом спиш менше ╕ г╕рше? Розкажи про важку долю артиста.
О.С.: Я точно можу признатися, що в Тернопол╕ я сплю набагато б╕льше, н╕ж в Ки╓в╕.
- Тобто зараз, коли ти переважно в Ки╓в╕, чим дал╕ тим менше?
О.С.: Виходить так. Виявля╓ться (см╕╓ться здивовано). Ми два роки тому вс╕ н╕би пере╖хали до Ки╓ва, але дос╕ зн╕ма╓мо квартири, бо не наст╕льки багато заробля╓мо, щоб купити нерухом╕сть. Ну ╕ до цього часу ката╓мося туди-сюди, але ката╓мося вже з ╕ншою ╕нтенсивн╕стю. Тобто ми в Ки╓в╕ вже на 85%. Тому зараз йде все до того, що тут ми скоро ╕ залишимося, ╕ перевеземо сво╖ с╕м'╖.
- Лишитися тут хочеться?
О.С.: Не хочеться. Бо якби в Тернопол╕ ╕снував шоу-б╕знес, то я б там залишився. Але, нажаль, шоу-б╕знес в Укра╖н╕ ╕сну╓ т╕льки в Ки╓в╕. Терноп╕ль - класне м╕сто. Воно нам дуже подоба╓ться, ╕ по енергетиц╕ мен╕ дуже п╕дходить. Це просто мо╓ м╕сто. В кожно╖ людини так само. Я в Ки╓в╕ п╕сн╕ не можу писати. В мене просто не виходить. А в Тернопол╕ все елементарно. Все легко, невимушено, я б нав╕ть сказав, спок╕йно-загадково. Там ╓ укра╖нський автентичний колорит. Бува╓, що пишу в потяз╕, коли дуже довго ╖ду. Або в автобус╕ нашому концертному. Але б╕льш╕сть п╕сень я пишу в Тернопол╕, вноч╕, на кухн╕. От там на сто в╕дсотк╕в все нормально.
- А що б╕ля тебе в той момент ╓?
О.С.: Г╕тара, телефон, диктофон, зошит, ручка.
- Вручну запису╓ш?
О.С.: Так, серйозно. В мене ц╕лих три зошита ╓. Р╕зн╕ так╕ зошити, один такий зелений ╕ на ньому Осел кричить щось до Шрека, а я дописав, що Осел кричить «Тебе це може вбити». В тих зошитах багато п╕сень. Багато таких, як╕ просто не вийшли, вони просто ╕снують в мо╖й голов╕ ╕ в тому зошит╕.
- Бо╖шся зошити т╕ загубити? Де вони, в Тернопол╕?
О.С.: Ну, в принцип╕, так. Боюся. Але вони в мене по сумках в╕чно, я ╖х пост╕йно беру з собою. Зошит завжди мусить бути з╕ мною, щоб я м╕й його взяти, пор╕вняти з попередн╕м, щось нове записати. Вожу лише останн╕й. Т╕ списан╕ - вони нащо мен╕?
- Кр╕м текст╕в в них ще щось ╓? Малюнки вс╕ляк╕...
О.С.: Нещодавно моя доця добралась до мого зошита. ╤ н╕ одно╖ стор╕нки чисто╖ в мене там не лишилося. Вона в мене малю╓ як╕сь так╕ ц╕кав╕ ф╕гурки людей... от ти бачила мультик «Труп наречено╖»? От в такому стил╕ вона малю╓. Як╕сь так╕ люди дивн╕, м╕н╕атюрн╕, ц╕кав╕. З формами, як╕ абсолютно не властив╕ людям. Вони вс╕ весел╕, вс╕ посм╕хаються, просто формою дуже сумн╕ (см╕╓ться) . Так╕ весел╕ люди з сумними формами.
- П╕сня «Тетяночка» - то ж ╖й написано? Звучить, як г╕мн дитин╕.
О.С.: Ну так. Вона дуже житт╓рад╕сна дитинка. ╤ кожен раз каже мен╕: «Тату , добран╕ч, я тебе люблю, н╕кому не в╕ддам!». Ну ╕ я ╖й: «Добре, я тебе теж н╕кому не в╕ддам!». Вона сюди, до реч╕, дуже любить при╖жджати, тому що зна╓, що Ки╖в - то купа атракц╕он╕в. То так╕ всяк╕ штуки, що в Тернопол╕ таких нема.
- Вона б╕льше любить Ки╖в, н╕ж ти?
О.С.: Звичайно. Бо все, що вона зна╓, то т╕льки атракц╕они. Я ран╕ше також все т╕льки так знав. А тепер знаю зсередини.
- Скажи, ти задоволений тим, як зараз розвива╓ться група?
О.С.: Так. Ми багато навчилися на останн╕ п╕вроку. Я тр╕шки по-╕ншому став сп╕вати, в цьому альбом╕ б╕льше видно мене як вокал╕ста. В попередньому альбом╕ («Тебе це може вбити») то просто були так╕ л╕н╕йн╕ вокальн╕ парт╕╖. В цьому альбом╕ я б╕льш р╕знобарвно поводився. В аранжуванн╕ вокальному. Мен╕ подоба╓ться, хоча це далеко не межа, я бачу вс╕ м╕нуси в цьому альбом╕.
- Багато ╖х?
О.С.: Багато. Дуже багато.
- Ти б╕льше сам бачиш сво╖ недол╕ки, чи тоб╕ все ж кажуть?
О.С.: Друз╕ переважно кажуть: «Заспокойся, ти дуже самокритичний!». Так, я самокритичний ╕, в╕дпов╕дно, критичний до людей. До тих людей, з якими я працюю.
- А що краще в шоу-б╕знес╕? Бути самокритичним чи все ж сл╕по в╕рити ╕ йти?
О.С.: А так╕ люди далеко не п╕дуть. Така людина дуже круто з╕рветься з тра╓ктор╕╖ на якомусь поворот╕. Треба поважати себе, поважати других людей. Так легше.
- ╤ слухача?
О.С.: Ну, так. Слухач також людина (см╕╓ться). ╤ тод╕ все буде нормально.
- У вас зараз такий промо-тур Укра╖ною. 9 числа був концерт в Тернопол╕. Ти пережива╓ш перед домашн╕ми концертами?
О.С.: Так! Це вже трет╕й сольний концерт в «Берез╕л╕» за останн╕ два роки. Хвилю╓мося завжди. То мо╓ м╕сто. Вони знають нас як облуплених. Чудово знають, з чого ми починали, ╕ хочеться саме там виступити класно, показати р╕вень якийсь св╕й, показати те, чого ми навчилися. Показати «Планету С.К.А.Й.» саме з того боку, якою ми ╖╖ бачимо. Зараз, слава богу, ми техн╕чно п╕дкован╕ краще, н╕ж р╕к тому. В нас новий звукорежисер, ╕ техн╕чних всяких нюанс╕в.
- Публ╕ка зах╕дна, вона дуже критична?
О.С.: Дуже. Вони набагато критичн╕ш╕, н╕ж сх╕дна чи центральна Укра╖на. Зах╕д дуже критичний. Чому - не знаю, так склалося.
- Жорстока?
О.С.: Н╕, не жорстока. Просто критична. ╤ це нав╕ть класно. Бо кожен музикант усв╕домлю╓, що тут халява не пройде. Треба напружуватися.
- А саме терноп╕льчани як публ╕ка - як╕?
О.С.: Вдячна публ╕ка. Сам по соб╕ знаю, я бував в т╕й же «Берез╕л╕» на концертах р╕зних груп. ╤ знаю точно, що коли з╕ сцени йде енерг╕я, то ╕з залу верта╓ться в квадрат╕. Сто в╕дсотк╕в. Наш╕ люди дуже сильно це в╕дчувають. Особливо молодь. Якщо з╕ сцени йде експрес╕я, динам╕ка, драйв, люди н╕коли не будуть сид╕ти на м╕сц╕. А якщо нема того, то артисту треба замислитися.
- ╥м було на чому тренуватися. Були ж фестивал╕ «Н╕вроку», «Рейвах». Не можна сказати, що н╕чого в Тернопол╕ нема.
О.С.: Музика ╓. ╢ рок-культура. Але то не шоу-б╕знес. Рок-культура ╕ шоу-б╕знес, нажаль, р╕зн╕ поняття. Одне - б╕знес, ╕нше - музика. ╤ не завжди вони ╕снують разом (см╕╓ться). Взагал╕, Терноп╕ль дуже музично-розвинуте м╕сто. Там ╓ рок-клуб «Рейвах». Там ╓ молод╕ команди. «Ел╕с», «Ковчег», ну ╕ багато ╕нших. ╤ «Висадки» проводяться, на яких ми, до реч╕, й виросли. Дуже дякую, що вони були. Тому що молодим гуртам реально треба десь виступати. ╤ на тих «Висадках» молод╕ гурти здобувають досв╕д, якби ╖х не було, то музиканти н╕коли б в житт╕ ╕ не зрозум╕ли, що таке сцена. Тому точно можна сказати, що в Тернопол╕ ╕сну╓ рок-культура, музична культура. Своя. Дуже там таке сво╓ суб'╓ктивне, ╕ндив╕дуальне бачення. ╤ дуже важко там нав'язати щось чуже. А шоу-б╕знесу як такого там нема. Нав╕ть натяку на нього не ╕сну╓.
- ╢ хтось, кого ти б хот╕в витягнути зв╕дти? Щоб вони нарешт╕ потрапили в шоу-б╕знес, а не лише в рок-культуру.
О.С.: Я б дуже хот╕в допомогти команд╕ «Т╕, що падають вгору». Вони набагато старш╕ в╕д нас, але в них була проблема з музикантами. ╤ поки вони не вир╕шать сво╖ проблеми, доти поки рано говорити.
- А розкажи трохи про ваш новий альбом?
О.С.: (замислено): А як в╕н тоб╕ взагал╕-то?
- Я чекала ╕ншого. В╕н вийшов трошки не такий, як я думала. Я до нього не була готова.
О.С.: Так само, як ╕ вся Укра╖на. В╕н приходить пот╕м.
- Я прослухала його раз╕в 5, але п╕дряд. За один день. В╕н до мене ще не прийшов.
О.С.: Н╕. То все пот╕м.
- Тоб╕ в╕н також прийшов пот╕м, як ц╕л╕сна робота?
О.С.: Так. Хоча там не вс╕ п╕сн╕ нов╕. Там ╓ ╕ так╕, яким вже пару рок╕в. Просто по сво╖х друзях бачу. Вс╕, хто слухають альбом, кажуть: дв╕ п╕сн╕, класн╕, три п╕сн╕. А пот╕м через два тижн╕ кажуть: «Ой, слухай, як я ран╕ше там тих п╕сень ╕нших не чув?». ╤нкубац╕йний пер╕од у цього альбому як правило тиждень-два. Але може ╕ м╕сяць н╕чого не подобатися, а може взагал╕ н╕чого не сподобатися.
- Ти якось реагу╓ш, коли тоб╕ кажуть: «Та ну, такий соб╕ альбом!»?
О.С.: Реагую. Кажу «дякую».
- Серйозно? А в середин╕ що в той час в╕дчува╓ш?
О.С.: Що люди жив╕. Все нормально. Коли вс╕ тоб╕ кажуть, що ти такий весь оф╕генний, то значить в тебе щось не то.
- Мен╕ ц╕каво було почути «Ван╕ль». Не ваше, але орган╕чно вийшло.
О.С.: Ну це босса нова. ╤ це для нас також нове. Багато людей кажуть, що весь альбом «однаковий». Але часто так зда╓ться тому, що мало слухали. Або залпом. Якщо послухати довше, ста╓ ясно, що в╕н взагал╕ неоднаковий. Як по структур╕, так ╕ по зм╕сту п╕сень, так ╕ взагал╕ по ритм╕ц╕, по передач╕.
- А тоб╕ подоба╓ться альбом?
О.С.: Мен╕..... багато там ╓ звичайно такого, що б я зм╕нив. Але вже п╕зно. Вже випустили. А це взагал╕ хвороба вс╕х музикант╕в. Хорошая «мисля» приходить оп╕сля. Будемо тр╕шки м╕няти на концертах. Намага╓мося, щоб люди все ж зрозум╕ли, що це за п╕сня. ╤ в той же час додати щось нов╕ше.
- Ви вже трошки по╖здили в тур╕, альбом людям показали. На яку з нових п╕сень, неротац╕йних, реагують найкраще?
О.С.: «Здатен на б╕льше» рве на кавалки просто. Вс╕х. Я дивлюся по людях, ця п╕сня розрива╓ все, що руха╓ться. Заводить вс╕х страшно.
- В╕део на не╖ буде?
О.С.: Так, кл╕п буде на «Здатен на б╕льше». Сто в╕дсотк╕в. Але коли - не можу сказати. Думаю, десь п╕сля зими. Остання п╕сня «Будь з╕ мною» - також щось на не╖ плану╓мо. З пов╕льних мен╕ дуже подоба╓ться «Хто ти мен╕». Нами зараз ще ц╕кавляться люди, як╕ займаються зйомками ф╕льм╕в ╕ телесер╕ал╕в. Вони ц╕кавляться нашою музикою. Я б не проти попрацювати для к╕но. Якщо це буде укра╖нською мовою, я ╕з задоволенням. Але поки що н╕чого конкретно про це не знаю. Цим займа╓ться наш продюсер Едуард Кл╕м. ╤ я впевнений, що в╕н в поганий ф╕льм нашу музику не в╕ддасть. Багато того, що подоба╓ться йому, подоба╓ться мен╕, ╕ навпаки. Так вийшло стих╕йно. Переговори з ним йдуть. Я музикант, я ходжу на репетиц╕╖ ╕ пишу п╕сн╕. ╤ тими вс╕ма ╕ншими речами я не хочу ц╕кавитися.
- Як кажуть, Кл╕м побачив вашу групу на М1 в «Св╕ж╕й кров╕». Ви розраховували на цю програму, як на майданчик для старту?
О.С.: Якщо чесно, н╕. В нас до того вже була ╕ «Червона Рута», ╕ «Перлини Сезону», ╕нш╕ конкурси. Я думав, просто в╕д╕гра╓мо ╕ по╖демо додому. А тут н╕. Виявля╓ться, когось це зачепило. Едуард Кл╕м запитав, чи в нас ╓ наш╕ демки, в нас були тод╕ ш╕сть п╕сень записано, ╕ зокрема там була «Тебе це може вбити», яка тод╕ вже крутилась на станц╕ях п╕втора року, чи вже ╕ два роки. Завдяки ФДР. В╕н взяв наш╕ демки ╕ через два тижн╕ я при╖хав в Ки╖в на переговори. Звичайно, то було при╓мно. То був переломний момент в ╕снуванн╕ гурту С.К.А.Й. ╤ ми рад╕, що так вийшло. Значить, ми чотири роки до того працювали недаремно.
- А можна сказати, що група С.К.А.Й. то ╕ ╓ Олег Собчук? Поставити м╕ж цими поняттями знак «дор╕вню╓»? Часто група «танцю╓» в╕д л╕дера...
О.С.: Вс╕ внесли в групу багато свого. ╤ вс╕ в╕ддали частинку себе. Найб╕льше, мабуть, все ж наш г╕тарист ╕ я. Тому що, наприклад, мо╖ тексти ╕ та музика, яку я придумую в м╕ру сво╖х техн╕чних г╕тарних зд╕бностей, не звучала б так, якби не Саша. Вс╕ нов╕ п╕сн╕ я корегую з ним. Ми с╕да╓мо вдвох в хат╕, дв╕ г╕тари, робимо парт╕ю, а пот╕м приносимо на репетиц╕╖. ╤ пот╕м вже вс╕ пацани п╕дключаються.
- Ти якось казав, що цей альбом - то до певно╖ м╕ри зб╕рка окремих опов╕дань. Пишучи слова, знаходиш в╕дпов╕д╕ на як╕сь питання, проблеми в сво╓му житт╕?
О.С.: Я деколи слухаю сво╖ п╕сн╕, як не сво╖. Серйозно. Я деколи нав╕ть не в╕рю, що то я писав. Таке деколи враження: як я м╕г таке написати? Наприклад, «Будь з╕ мною». А ще «Повернення». Я ╖╖ написав дуже давно. В 2002 роц╕. Стара п╕сня - капець. Вона дуже кардинально в╕др╕зня╓ться в╕д вс╕х ╕нших. Мене вразив тод╕ якийсь ф╕льм. «В╕дважне серце», зда╓ться.
- Пишучи сво╖ п╕сн╕-опов╕дання, не хочеться стати письменником, ╕ таки написати справжн╕ опов╕дання до кожно╖ з них?
О.С.: Я не люблю трактувати тексти сво╖х п╕сень. Трактуючи тексти, я фактично обмежую фантаз╕ю людей.
- А коли дивишся на сво╖ п╕сн╕ збоку... що б ти сам сказав про цього молодого чолов╕ка, який це написав ╕ сп╕ва╓?
О.С.: Ну (дума╓) ... я б сказав, що деяк╕ тексти досить прикольн╕. Видно, що в╕дбува╓ться якась боротьба. ╤ дивлячись на експрес╕ю ╕ певний якийсь в╕дт╕нок песим╕зму, я все одно вк╕нц╕ даю над╕ю на краще. Я оптим╕ст.
- Ти любиш хепп╕-енди?
О.С.: Люблю. ╤ не люблю ф╕льм╕в з поганим зак╕нченням. Я взагал╕ чим старшим роблюся, тим б╕льше люблю щось св╕тле, класне таке, добре - гарн╕ ф╕льми, п╕сля яких би просто хот╕лося жити, а не когось зарубати.
- Дочка вплива╓?
О.С.: ╤ дочка також. Коли на не╖ дивишся, таке почуття ... аж св╕тишся просто.
- Ти з нею, мабуть, часто дивишся мультики?
О.С.: Ну так! В нас «С╕мпсони» йдуть, як ма╓ бути! Ми на чому виховувались? На «Леопольд╕», на «Ну, постривай».
- Н╕, я по кабельному вже «Том ╕ Джерр╕» дивилась.
О.С.: Н╓, ну ╕ я також! В мене батько моряк, прив╕з в╕деомагн╕тофон, так з╕ мною вс╕ дружили! Я також дивився. Але перед тим були «Ну, постривай». Ну а вона в мене вихову╓ться на «С╕мпсонах». ╤ я деколи думаю: ото виросте... Бо мультики зараз так╕, трошки доросл╕. Але вона дуже швидко розвива╓ться як дитина. Ми так╕ не були.
- Колисков╕ ти сп╕ва╓ш ╖й як╕сь?
О.С.: ╢ в мене одна колискова...
- То стандартне «Котику с╕ренький»?
О.С.: Н╓, я свою придумав! (пауза). Що, сп╕вати колискову?!
- Ну можеш не сп╕вати, просто ... про що ти дитин╕ кажеш?
О.С.: (пауза)... сп╕ва╓:
«Спить моя дитиночка,
спить моя кровиночка,
Тан╕чка малесенька,
Тан╕чка гарнесенька...»
(см╕╓ться). Там дал╕ «Спи моя дитинка, спи... дивися гарн╕ сни... там ангели грають...»
- А сво╖ п╕сн╕ з альбому ти ╖й сп╕ва╓ш?
О.С.: Та ти шо! Звичайно н╕! Нащо? Вона сама ╖х сп╕ва╓. Ходить б╕га╓, сп╕ва╓, може зм╕шати «Тебе це може вбити» ╕ «Я устал, хочу любви». ╤ каже, що це моя п╕сня. Я кажу, що то не моя. А вона каже: «Тату, зроби, щоб це була твоя п╕сня»!
- Ск╕льки ╖й вже рок╕в?
О.С.: В березн╕ буде 5.
- Музиц╕ будеш ╖╖ вчити? Ти ж з нею нав╕ть на презентац╕╖ альбому разом сп╕вав.
О.С.: Так, вона супер. В не╖ в╕дсутн╕й страх. Вона зовс╕м не бо╖ться сцени. Це буде якась нова Алан╕с Мор╕сет укра╖нська. Любить дуже зараз ╕нд╕йську музику, ╕ загалом фольклор. Я ╖й часто включаю Росаву, ╖╖ альбом колискових. ╤ взагал╕ дуже дякую Росав╕ за так╕ п╕сн╕. ╥й такою треба лишатися ╕ не забруднювати себе шоу-б╕знесом. Бути такою чистою, н╕жною. Отак я ╖╖ бачу. А ще ми з малою танцю╓мо. П╕д все. ╤ п╕д Snow Patrol, ATB, Мадонну, ╕ п╕д De Phazz.
- ╢ ще як╕сь п╕сн╕, присвячен╕ дочц╕, окр╕м «Тетяночка»?
О.С.: Нема. ╤ я не хочу втягувати в це все свою с╕м'ю. ╤ так дружину зняв в в╕деокл╕п╕. ╤ п╕сню про дочку написав вже. Досить поки що.
- Зараз група в╕дпочива╓ в╕д написання нових п╕сень, аранжувань? Ви зараз в тур╕.
О.С.: Так. Але я б не сказав, що це якийсь такий класичний тур. Це просто певна к╕льк╕сть концерт╕в, як╕ спрямован╕ на популяризац╕ю, на ознайомлення слухача з новим альбомом. В╕н трива╓ вже з середини листопада. Клубний такий тур.
- Коли зак╕нчиться тур... весна принесе щось добре?
О.С.: В╕део сто процент╕в якесь зн╕мемо. ╤ вже почина╓мо працювати над новим альбомом. В нас вже ╓ матер╕ал. Зараз ╓ 5 п╕сень, вже готових. Гра╓мо ╖х на репетиц╕ях. Я вже л╕н╕ю склав не╕снуючою мовою, тепер треба написати укра╖нський текст. Але поки що в мене не йде. Все ще зовс╕м св╕же, такий нап╕вфабрикат, на який треба написати текст. А я хочу написати його класним. Тому ╕ не сп╕шу.
- Наступний альбом буде сильно в╕др╕знятися в╕д цього?
О.С.: Дуже! Цей альбом... мен╕ нав╕ть деколи не в╕риться, що це ми гра╓м. В╕н вже зараз класно звучить. Серйозно. Менше бруду.
- Вас люблять все ж за пов╕льн╕ п╕сн╕. Вони будуть?
О.С.: Так. Просто то будуть вже зовс╕м ╕нш╕ пов╕льн╕ п╕сн╕.
- А з зошита будеш щось реан╕мовувати?
О.С.: ╢ там така «П╕сня перша». Вона стара дуже. 2001 року. ╥й 6 рок╕в. Вона так ╕ назива╓ться, «П╕сня перша».
- Про що вона? Та «П╕сня перша».
О.С.: Уууу... Вона про любов. Та воно в нас все про любов. Просто р╕зну. Про повагу. Про дружбу. Але чи буде вона на альбом╕, я не знаю. ╢ набагато кращ╕ вар╕анти. Х╕ба що ми ╖╖ зм╕нимо. Але якщо не поперло - ╓ в нас така в╕ртуальна штука, довгий ящик, буде вона там.