Коли в укра╖нському шоу-б╕знес╕ вперше прозвучала група «Друга Р╕ка», в╕дразу в  якомусь ╕з заголовк╕в захот╕лося об╕грати «друге дихання». ╤ не мен╕ одн╕й. Ну, так - це банально. Так, прим╕тивно. Але так н╕чого под╕бного ╕ не написала. ╤ з яко╖ причини? Група молода, учасники також. Пишуть альбоми, випускають кл╕пи, грають концерти. До пенс╕╖ далеко, якщо коротше.  ╤ от, треба було ж. Дек╕лька м╕сяц╕в тому вокал╕ст групи Валер╕й Харчишин потрапив в авар╕ю. Все ск╕нчилося  майже добре – л╕карняною в╕дпусткою, п╕д час яко╖ груп, мабуть, т╕льки зм╕цнила командний дух. «Друга Р╕ка» встигла  зняти чергове в╕део ще тод╕, коли Валер╕й був на л╕карняному, почати готувати альбом, анонсувати його на весну ╕ дати пробний концерт -  в╕дчути себе ╕ продегустувати п╕сля перерви публ╕ку. Все нормально. Рестарт в╕дбувся.

- Ну от, я прийшла поговорити, а ти кажеш: «Т╕льки швидко, бо мен╕ треба в Житомир!». Часто туди-сюди ╖здиш?

Валер╕й Харчишин (ВХ): Ну, так склалося, що там живе м╕й син. Ну, а тепер, коли вже все позаду, я ╖жджу кожен день за кермом. А в Житомир до сина намагаюся раз на тиждень або раз на два - як виходить.

- ╤ з якою швидк╕стю ти зазвичай ╖здиш?

В.Х.: Ну от сьогодн╕ найб╕льше було – 90 км на годину. Швидше в м╕ст╕ Ки╓в╕ практично неможливо ╖хати. А на трас╕ я можу дозволити… ну, максимум до дв╕ст╕. Але це недовго. Можу хвилин 5 так ╖хати. Не б╕льше.

- А б╕льше страшно?

В.Х.: Та-а-ак! Я не люблю ганяти (см╕х). Я люблю вчасно при╖жджати. Зазвичай я ╖жджу з╕ швидк╕стю 130-140 км на годину ╕ не вважаю, що це буде швидко.

Серг╕й «Шура» Гера (Ш): Який укра╖нець не любить швидко по╖здити?

- А ти також?

Ш.: Ну, я зазвичай не розганяюся сильно. Максимально 100 к╕лометр╕в на годину. Ну…120.

В.Х.: Десь так вс╕ ╖здять. Я не вважаю себе екстремалом.

- Ви його тепер легко в╕дпуска╓те самого?

Олександр (Корадо) Барановський (К): Нет! А то у меня дыбом встают волосы. . Конечно, отпускают. Он же теперь ученый.

- Як, до реч╕, пожива╓ син?

В.Х.: Добре! ╢вгеном назвали. Я хот╕в, що був Марко, але в мами його як╕сь асоц╕ац╕╖ з Марками недобр╕. Я з ним гуляю, масажики роблю, купаю. Вокалом ми з ним займа╓мося.

- Хто кого вчить сп╕вати?

В.Х.: Ну звичайно, що в╕н мене! Дуже так╕ р╕дн╕, домашн╕ заняття.

- А що ви от зараз робили?

В.Х.: Ну от сьогодн╕ в нас така була спец╕альна репетиц╕я – ми думали, як би то в╕д╕грати концерт один без Шури… В╕н в нас ╕нколи ╖здить закордон. От зараз мав би по╖хати з Dazzle Dreams. В╕н от наробив купу даблтрек╕в. ╤ ми сьогодн╕ п╕д т╕ даблтреки грали, так н╕би Шура з нами лаба╓. В╕н прописав сво╖ клав╕шн╕ парт╕╖, ╕ вокальн╕ треки.

- А вам не набридло що Шура отак розрива╓ться м╕ж вами ╕ DD?

В.Х.: А в╕н не розрива╓ться, в нього «Друга Р╕ка» на першому м╕сц╕. Я думаю, що якби нам╕чався концерт в групи ДР ╕ DD,  то я знаю, що би в╕н вибрав.

Ш.: А взагал╕, багато таких каверзних питань мен╕ з того приводу задають, типу «… а що би ви вибрали, якби….». Звичайно, я не думаючи вибрав би «Другу Р╕ку».

- А друга половина Dazzle Dreams, тобто Д╕ма… не обража╓ться?

Ш.: Н╕, просто вс╕м ясно, що  «Друга Р╕ка» - то якби с╕м’я моя, а DD -  то для душ╕.

В.Х.: В нас все ж б╕льше г╕тарно-електронна музика, там електронна. Там в╕н себе може реал╕зувати на вс╕ сто, там йому руки н╕хто не зв'язу╓.

- Ну от ви зараз готу╓те новий альбом. Ти вже встиг заявити, що в альбом╕ майбутньому ДР, який вийде навесн╕, буде багато ╕рон╕╖. Зв╕дки воно взялося в вас?

В.Х.: Я сказав, що буде ╕рон╕я?

- Ага. Пару дн╕в тому.

В.Х.: Ну то я  великий брехун! Я просто так хот╕в би, щоб так було…  але чи буде – нев╕домо. ╤ чи багато ╖╖ буде. А взагал╕ перш за все хочеться  зробити як╕сний альбом.

-  Ск╕льки у вас вже трек╕в готово? Бо ти, Вал╓ра, об╕цяв на весну альбом, чи також збрехав? (см╕х).

В.Х.: Ну, коли в╕н точно вийде я вже зможу сказати, коли я запишу останню п╕сню. Не зведення, а просто запишу.  В нас уже записано три вокальних треки ╕ 12 ╕нструментальних, але напевно буде 11 з них.

- Ти просто л╕нивий такий, що не пишеш б╕льше?

В.Х.: Ну н╕, я щодня ходжу до студ╕╖.

- З вокалом завжди просува╓ться пов╕льн╕ше?

В.Х.: Дуже важко насправд╕ знайти потр╕бний настр╕й. То ж ма╓ бути настр╕й на все життя. Я так спод╕ваюся, що цей  альбом будуть слухати ╕ через десять рок╕в. А взагал╕… так. Я дуже пов╕льний.. ╕ з мене дуже довго виходить це все.

- Потр╕бна значить  людина яка тебе добре пне? ╤ в кого така функц╕я?

К.: Та вс╕ пинають.

- А лейбл?

В.Х.: Ну зна╓ш, коли ти п╕дпису╓ш контракт з лейблом, то повинен випустити 3-4 альбоми за 5 рок╕в. ╤нколи то вже нав╕ть пом╕тно. От, наприклад, останн╕й альбом Stereophonics  -  групи, яка мен╕ дуже подобалась… склада╓ться таке враження, що в╕н прох╕дний. 

- У вас ╓ так╕ от умови з вашим лейблом?

В.Х.: Нема╓. Так переважно працюють лейбли ╕з зах╕дним кап╕талом. В нас же простий п╕дх╕д: ╓ музика – ми прода╓мо. А нема продукту – не прода╓мо н╕чого.

- Бували у творчост╕ так╕ паузи, коли з лейблу починали надходити питання?

В.Х.: Н╕. Не було. Ми сам╕ соб╕ належимо. В Укра╖н╕ ╕нша ситуац╕я. В нас б╕льше кл╕п╕в зн╕мають, н╕ж пишуть альбоми. Щоб альбоми краще продавалися. Але з альбом╕в артисти небагато заробляють. Част╕ше просто виходять в нул╕.

- А у вас як з нулями?

В.Х.: Ну н╕, ми не в нулях. Ми вже заробля╓мо. Загалом, зараз ╓ така позитивна тенденц╕я, що артисти все ж б╕льше стали заробляти з альбом╕в, н╕ж колись. Цього дуже хот╕лося би. Але, в у цей же час, ╕сну╓ проблема в╕ртуального п╕ратства. 

- А от ц╕ останн╕ модн╕ в╕яння, коли, припустимо Radiohead виклали альбом в мереж╕?

В.Х.: Вони правильно зробили. Взагал╕, вважаю ╖х першопрох╕дцями. Молодц╕. Але ж то все одно не було безкоштовно. Вони заробили на цьому б╕льше, ан╕ж могли б заробити на нос╕ях. Можна було б не платити, так. Там була можлив╕сть скачати безкоштовно. Але люди чесно клали сво╖ грош╕. А кр╕м того пройшло дек╕лька м╕сяц╕в ╕ вони випустили традиц╕йно альбом на нос╕╖.

- А якби в нас виставили треки безкоштовно, народ би заплатив?

Ш.: В нас би все було безкоштовно.

В.Х.: Я хочу в╕рити, що були б люди, як╕ б заплатили грош╕.

В╕ктор Скуратовський (В.С.): А я не думаю. Хто в нас буде платити,  якщо все одно дев’яносто в╕дсотк╕в музичного матер╕алу вс╕ купують на Петр╕вц╕ за 10 грн.?

В.Х.: Н╓, ну хтось перерахував би грош╕. Але чи вистачило би того хоч на струни г╕тарн╕, не знаю. Хоча от ми недавно робили безкоштовний концерт, перший п╕сля перерви ото╖ л╕карняно╖…  ╕ на нашому форум╕ шанувальники групи писали: «давайте зберемо грош╕ ╕ принесемо ╖м за то, що вони виступили».

- На тому концерт╕ ти в╕дчув щось – люди зм╕нилися чи не зм╕нилися?

В.Х.: Було дуже ц╕каво спостер╕гати, коли я вийшов ╕ вс╕ в╕дкрили хто що – хто рот, хто оч╕, ╕ просто сп╕вали або заворожено дивилися. А  «розковбас» наступив на п╕сн╕ дев’ят╕й. То так бува╓, коли люди давно не бачились. Вони дивилися з таким виглядом: «Ну як ти?? Що ти??». Заглядали в кожну щ╕линку, чи ╓ в нього зуби вс╕, або таке в очах: «Де шрами?  Ану показуй шрами, твою мать!».

- Я теж до реч╕ подивилась ╕ подумала «Ну, мабуть, просачкував к╕лька м╕сяц╕в, добре вигляда╓!».

В.Х.: Ну от, бачиш… а взагал╕ на тому концерт╕ найкраще сприймали нову п╕сню «Фур╕я». Не знаю, чого так.

- До реч╕, що то за п╕сня? Таке враження, що тоб╕ сильно допекли. ╢ реальна людина, про кого то написано?

В.Х.: Давайте ми про цю фур╕ю не будемо розпов╕дати. Бо вона образиться. Дуже образиться. ╢ така д╕вчина. Вона не зна╓, що то ╖й присвячено, але ми ╖╖ так назива╓мо. Скажу лише, що ця п╕сня точно буде в альбом╕.

- До реч╕, така якась дивна тенденц╕я нам╕ча╓ться. Вс╕ випускають альбоми ╕ роблять все менше п╕сень. Одинадцять, десять…  дотягують до десяти за рахунок ск╕т╕в м╕ж п╕снями.

В.Х.: В нас кожна п╕сня кошту╓ багато тисяч долар╕в чи ╓вро.

Ш.: Якби  ми вдома писали, то було б набагато менше.

В.Х.: А взагал╕ в нашому випадку не те, щоб грошей шкода було. Просто великий альбом важко слухати. Я от недавно слухав один великий альбом одно╖, не будемо казати,  яко╖ групи…  я в╕дклав на наступний день, а наступного дня на ще один наступний. От тривал╕сть першого альбому Coldplay зда╓ться  була 30 хвилин … ╕ то був супер-альбом.

В.С.: Насправд╕ важлив╕ше, щоб альбом мав якусь ц╕л╕сн╕сть ╕ власний характер. Три п╕сн╕ чи десять – неважливо. Головне, щоб  в ньому було те, що ти мав сказати. ╤ енергетика  потр╕бна. Одна лише п╕сня може бути на 40 хвилин.

- П╕сню на 45 хвилин не будуть крутити на рад╕о.

В.Х.: Так. ╥╖ пор╕жуть. Мен╕, до реч╕, казали, що деяк╕ наш╕ п╕сн╕ р╕зали, то там в╕др╕зали, то сям. Я про таке чув. П╕сня була 4.20, а стала 3.07. ╥╖ пор╕зали так, що т╕льки текст лишили. Слава Богу, хоча б текст лишають.

Ш.:  На Заход╕ кл╕пи ╕ по 9 хвилин пускають нормально. А в нас тут завжди р╕жуть.

- От ви говорите про як╕сть звучання, ╕ що заробля╓те вже деякий час все б╕льше. Значить, пишетеся все дорожче ?

В.Х.: Ти зна╓ш, а так само виходить. Бо коли ╕нженери, продюсери бачать, що хлопц╕ заробляють добре, тод╕ вони просто ц╕ни п╕дн╕мають. Але це не просто п╕дн╕мання ц╕ни. Насправд╕ в нашому шоу-б╕з╕ люди також ростуть. ╤ звукорежисери також. Хоча тут нашому звукозапису в╕д сили 15 рок╕в. Але ╓ вже люди, як╕ якоюсь там третиною ноги в ╢вроп╕. 

- З ким будете писатися цей альбом?

В.Х.: Як ╕ вс╕ попередн╕. Ми почали вже запис з╕ студ╕╓ю 211. Колись давно, в 99-му  роц╕ тако╖ студ╕╖ не було, але ми вже записувалися з т╕╓ю людиною, яка пот╕м заснувала ╖╖. Але можливо, що деяк╕ п╕сн╕ будуть зведен╕ в ╕нш╕й кра╖н╕. А може просто т╕ люди при╖дуть сюди. Нам же хочеться, щоб воно все звучало так, як звучить велика британська група, не буду казати яка. Тим б╕льше, що ╖х дек╕лька.

Ш.: Проблема «Друго╖ Р╕ки» в тому, що ми намага╓мося зробити все як╕сно. ╤ саунд, ╕ ц╕л╕сн╕сть п╕сн╕. А ставлення зараз в Укра╖н╕ до звукозапису неоднозначне. Треба пост╕йно сид╕ти ╕ контролювати, щоб зробити як╕сний запис.

- Халтурити починають?

Ш.: Ну, приблизно так. ╤ я думаю, що записуватися можна в нас, а зводитися треба в нормальних кра╖нах, з нормальним шоу-б╕знесом.

- У вас же мабуть вже ╓ така людина, до яко╖ ви можете прийти ╕ сказати – «Зроби ти!».

В.Х.: Наприклад, ось був рем╕кс на п╕сню «Так мало тут тебе», який нам зробив д╕-джей Andy Redanka, що робив рем╕кси для U2, Duran Duran, та для Роб╕ В╕льямса. Взяти те, що в╕н зробив ╕ пот╕м пор╕вняти з багатьма ╕ншими рем╕ксами – небо ╕ земля. Хоча насправд╕ н╕чого ген╕ального н╕бито нема. Але там звук ╕нший. Пот╕м нам телефонували ╕ питали: «А в чому в╕н зводив? А можеш спитати?». Ну… я назвав ╕нструменти, як╕ в нас ╓ так╕ сам╕, як у багатьох.... 

Ш.: Просто на Заход╕ люди купують як╕сну музику. Вони йдуть в магазин, викладають по 14-20 фунт╕в, приносять додому ╕ вона звучить так, як ма╓ звучати музика. В нас, нажаль, людина п╕де на Петр╕вку ╕ за 10 грн. купить весь альбом.

- От вони все говорять про музику, грош╕. А ти чого мовчиш? Признавайся, що робив, поки Валера був в л╕карн╕?

К.: Не, ну все не стояло, мы работали… вообще, я погряз в наркотиках (см╕х). Да нет, все так было, как до аварии. Только нервов много было, из-за переживаний.

- Що ти йому носив в л╕карню?

Хтось збоку: ╤грашки!

В.Х.: Та мен╕ нав╕ть ╖сти не можна було носити н╕чого. Спец╕альна д╕╓та, ╕ так дал╕.

- А з тобою вже все добре зараз, все можна ╖сти?

В.Х.: Так. Мен╕ л╕кар сказав: «Чувак! Ти тепер мусиш набиратися сили, налягати на м’ясо. На б╕лков╕ продукти, бо в  тебе дуже занижений гемоглоб╕н. Тоб╕ треба гемоглоб╕н п╕двищувати!» Ну от, я тут соб╕ такого гемоглоб╕ну наростив, що в мене тепер так╕ боки…. Але тепер себе вже трошки стримую. Я вже нав╕ть схуд на к╕лограм с╕м.

В.С.: Ну взагал╕ не можна сказати так: «Той час, коли  Вал╓ри не було».  Все було.  Ми працювали. ╤ тепер я вже нав╕ть не пам’ятаю, чи були в нас як╕сь затори або паузи.

- То ти кл╕п зн╕мав? «К╕нець св╕ту»?

В.С.: ну, так…

В.Х.: Я уже був на амбулаторному л╕куванн╕, мене перевели додому ╕ я м╕г стояти…

В.С.: ╤ коли в╕н стояв, я його ╕ в╕дзняв.

-  Тяжко було витягати людину з л╕карняного л╕жка?

В.С.: Ти зна╓ш, н╕. З першого дня, коли Вал╓ра потрапив у л╕карню, в╕н почав казати: «Н╕чьо-н╕чьо, я за тиждень встану». Так що я не витягував, в╕н сам хот╕в.

- А чого так╕ р╕зн╕ враження? Ти, Валера, якось сказав мен╕ що депресував страшенно, а В╕тя говорив, що ти дикий оптим╕ст.

В.Х.: Я тоб╕ казав, що депресував? Та то я знов набрехав! В мене такий стан був вже пот╕м. З самого початку я був страшенно позитивно налаштований - ╕ без цього не могло бути. А пот╕м, коли я в╕длежався, ╕ все н╕би вже позатягувалося, стало просто нудно. ╤ просто хот╕лося вже щось робити, але ще не можна було.

- Ти писав п╕сн╕ нов╕, поки лежав?

В.Х.: Ти зна╓ш, н╕. Стан такий л╕карняний був. Я не хот╕в, щоб депресняк, який ╕нод╕ траплявся, перейшов в музику пот╕м. ╤ тому я вир╕шив, що  хорош╕ ╕де╖ залишаться в голов╕, а що забудеться – значить так ╕ треба.

- Сп╕вав коли лежав, чи також н╕?

В.Х.: Мен╕ не можна було. В мене були пошкоджен╕ голосов╕ зв’язки. ╤ в мене тод╕ майже пропав голос. Говорити м╕г, а того голосу, яким я сп╕ваю, не було. Дуже довго не було. Я вправи робив. Ходив до фон╕атора. Пот╕м до фонопеда. ╤ дуже см╕шно було. В╕н мен╕ каже: «Давай, с╕дай будемо спец╕альн╕ вправи робити!». Розсп╕вуватися. Я кажу, що в курс╕. А в╕н мен╕: «Ну а чьо ви до мене прийшли?»

- А чого ваш ударник пост╕йно мовчить? Розкажи що ти робив, поки Валера хвор╕в!

Олекс╕й Дорошенко (Л): Вместе с Коррадо наркотиками занимался (см╕х). Ну, навещал в больнице, носил диски.

В.Х.: Да! Льол╕к прин╕с мен╕ останн╕й диск Radiohead. ╤ Дев╕да Гехана. Там на одному диску був записаний наш продукт – демки, Гехан ╕ Radiohead.

- Тоб╕ сподобалися Radiohead?

В.Х.: Звичайно, сподобалося.

- Просто от нав╕ть любител╕ кажуть, що взагал╕ заснути можна п╕д цей альбом.

Л.: Ты зна╓ш, это еще быстрый танец по стравнению с прошлым альбомом.

В.Х.: На Radiohead гнати не можна. Вони ж пам’ятник. ╤ напиши, що весь цей час п╕дчас ╕нтерв’ю в нас грала музика Radiohead!

- Ну ок. От ви тепер разом. Вс╕ награлися в ╕грашки ╕ наркотики. ╤ пишете ви альбом. Валера ще сказав, що в╕н знов буде про любов.

К.: Конечно, про любовь!

- А не набридло?

К.: Нет! А кто у нас  в мире что-то знает про любовь? Никто ниче не знает!

- А ви зна╓те?

К.: Нет. Вот потому и пишем. Ну это ж такое чувство странное, меняется постоянно. Оно кидает нас. Но если его убрать, то люди станут черствыми.

- Деколи воно так може довбанути, що якраз п╕сля того ╕ ста╓ш черствим.

В.Х.: От ╕ про т╕ моменти ми так само пишемо ╕ сп╕ва╓мо. До сексу, п╕д час сексу, ╕ п╕сля нього. 

- А коли краще?

В.Х.: П╕сля.

Ш.: Н╓, мен╕ краще п╕дчас (см╕х)

- Я так розум╕ю, якщо любовних вокальних парт╕й нема поки що до б╕льшост╕ п╕сень, то сл╕в також до них поки нема?

К.: Не говори!

В.Х.: Частина ╓! ╥х просто треба з╕брати докупи. Головне, що ╓ вокальн╕ парт╕╖. ╢ що сп╕вати. ╤ ╓ що сказати.

- А про що тоб╕ зараз хочеться говорити? Тоб╕ ж ╓ що сказати, це видно.

В.Х.: Я хочу сказати що жити класно! ╤ добре жити – класно, ╕ погано жити – також класно. Це найб╕льше, що в нас ╓. В мене ставлення до життя зм╕нилося. Я всього хот╕в. Все пробував зробити. ╤ музикою займатися, ╕ ведучим на ТБ бути, ╕ в театр╕ грати. Тепер я розум╕ю, що треба вм╕ти зупинитися. ╤ може та авар╕я була т╕╓ю необх╕дною для мене зупинкою. Взагал╕  мен╕ стало трохи легше сп╕вати, ставлення таке… як же тоб╕ так сказати, щоб не збрехати…. Та я себе почуваю, н╕би мене викликали до дошки в школ╕. Мен╕ стало легше писати тексти. Я не занурююся в себе до п’яток, не ви╖даю спинний мозок, щоб написати щось. В мене то тепер легше виходить. ╢ просто багато емоц╕й, як╕ ти пережив, ╕ щоб д╕стати як╕, не треба глибоко копатися. Вони яскрав╕, ╕ вони на поверхн╕. Не треба вганяти себе спец╕ально в транс якийсь, або стан закоханост╕. Чи навпаки. Воно все ╓. Я то пережив. ╤ в мене ╓ про що сказати, тому ╓ про що писати. Мен╕ не потр╕бна муза, я ╖╖ не шукаю, не б╕гаю. Дай Бог, щоб так було подовше. ╤ я тепер виходжу на сцену як до сво╖х найближчих друз╕в, яких сто рок╕в не бачив. ╤ все одно, наск╕льки велика та сцена. Ран╕ше колись були моменти, коли виходив я на площу ╕ думав: «Якого я сюди приперся. Знов сп╕вати!. Було таке.

- Та не було н╕би. Завжди дуже щиро у вас виходить.

В.Х.: Ну з самого початку часто було. Ти мене просто тод╕ ще не пам’ята╓ш. А було таке, що починаю сп╕вати ╕ думаю: «Ну ╕ що воно вилазить з того горла?» Було соромно  за кожен крок, за кожну ноту. Справд╕.

- А от коли тоб╕ сказали, що в тебе проблеми з╕ зв’язками,  що дал╕ було?

В.Х.: А я в╕рив в те, що буде все нормально. Я в╕рив, що я встану, в╕рив, що в мене все приросте, що мен╕ не в╕др╕жуть нирку, чи селез╕нку.

- Н╕чого не в╕др╕зали?

В.Х.: Н╕чого. Все зашили. Прижилося, як на собац╕. Але зна╓ш, ╕нколи були так╕ моменти, думки так╕, що лякався до смерт╕.  ╤ я думав, що я буду робити, якщо голосу не стане? Я вже там нав╕ть придумав соб╕ як╕сь роботи.

- А, це хороша штука, люблять же питати «Чим би ви займалися якби ви не сп╕вали?».

В.Х.: Ага, я спочатку подумав про журнал╕ст╕в, що ж я буду ╖м казати. А пот╕м подумав, як же буду заробляти грош╕? ╤ я моментально придумав, що буду писати книжки, в мене там нав╕ть щось валялося, як╕сь заготовки стар╕.

- Ну, письменник – то нормально. То не м╕шки тягати. Вс╕ зараз пишуть.

В.Х.: А  пот╕м мен╕ стало так поф╕г… Думав соб╕: по╖ду десь там в село, буду гусей вирощувати. Справд╕ було все одно. Я жив в Житомир╕ в приватному будинку, не бачив  людей. ╤ не хот╕в бачити. ╤ було дуже спок╕йно, ╕ я не боявся, що не буде яко╖сь там роботи. Я був просто щасливий в╕д того, що живий. Але зна╓ш, коли вийшов на сцену… то було так, що в╕дразу згаду╓ться такий старий анекдот... Чувак прийшов до коханки, пот╕м приходить ╖╖ чолов╕к, ╕ вже летить чувак з 9-го поверху ╕ дума╓: все, б╕льше н╕якого сексу, н╕яких коханок, ну його в баню! Сам соб╕, вдома, з журналом. Приземля╓ться на ноги ╕ каже: бл╕н, пару секунд лет╕в, а так╕ дурн╕ думки в голову. Отаке. Тому поки вдома лежав ╕ думав: все, буду без музики! ╤ також буду кимось! А коли вийшов на сцену, в╕дразу то все одним махом знесло. ╤ б╕льше так╕ думки не приходять. Зараз на сцену виходжу, як на свято. ╤ я щасливий. Тут н╕би вже дупа гробом смерд╕ла, а тут ти раз ╕ живий! Отака от, бл╕н, жага до життя.

- А що би ви сказали, якби Валера почав гусей пасти?

В.Х.: Яке пасти? Вирощувати!

В.С.: Взагал╕, якби в╕н не хот╕в сп╕вати, а ми би його заставляли, то справд╕ краще б в╕н гусей вирощував.  Бо у всьому ма╓ бути гармон╕я.

-  А в тебе, В╕тя, от та гармон╕я ╓? Ти ж, кр╕м музики, ще ╕ в╕део займа╓шся, кл╕пи зн╕ма╓ш, як режисер. Що ти доброго зробив для ╕нших елемент╕в укра╖нського шоуб╕зу?

В.С.: Купу знижок на виробництво! А взагал╕ багато що назн╕мав. Особливо за останн╕й час було багато всяко╖ попси тако╖….

- Ти назн╕мав попси!?

В.С.: Ну да, так вийшло. Тому н╕чого називати не буду. Але ╓ проекти, як╕ запам’ятовуються. Буквально недавно здали кл╕п для Миколи Петровича Мозгового, там така вся серйозна робота, ╕ з духовно╖ точки зору все класно. В╕н коли подивився, в нього нав╕ть сльози п╕шли. ╤ п╕сня така серйозна, про материнську любов.

- А ти дорожчий як музикант чи як кл╕пмейкер? Де б╕льше заробля╓ш?

В.С.: Якщо бути чесним, то я  взагал╕ не заробляю, в пор╕внянн╕ з тим, як ╕нш╕ заробляють.

- А от вони тебе в груп╕ ревнують до ╕нших артист╕в, яким ти там зн╕ма╓ш?

В.С.: Ну, до таких як Микола Мозговий нема чого ревнувати, то людина-глиба. Як Radiohead.

- Ваше останн╓ в╕део на п╕сню «К╕нець св╕ту» - також повн╕стю твоя робота?

В.С.: Ну то таке…  колаж. Десять в╕дсотк╕в того кл╕пу – наш виступ на «Тавр╕йських ╕грах», а все решта - то репетиц╕я, зйомки всяк╕ робоч╕. То було знято одним знайомим оператором просто для того, щоб було на пам’ять. Або для фон╕в на концерт╕.

- А якби ти, Валера, не хвор╕в, ви ж в╕дзняли би ╕нший кл╕п, правда?

В.Х.: Точно! Там була дуже крута ╕дея. Вона виникла дуже спонтанно. Вони прийшли до мене в л╕карню, довго говорили, ╕ вже мали зн╕мати, мали почекати пару тижн╕в, а пот╕м мен╕ щось в голову стукнуло ╕ я сказав: а може я ╕ не встану….

- Але сподобалося врешт╕?

В.С.: Неважливо взагал╕, на що знято ╕ як. На фотоапарат «Свема» чи щось там мильницею якоюсь. Головне, щоб була енергетика. А цей кл╕п тому вс╕м ╕ подоба╓ться. Неважливо, подоба╓ться «Друга р╕ка» чи н╕, вс╕ визнають, що з того кл╕пу пре енерг╕я. 

- А яка ╕дея була перша?

В.Х.: А вона була така бунтарська. Я  спод╕ваюся, що ми ╖╖ колись реал╕зу╓мо…

К.: Да нет! Это секрет! Кто-то еще использует!

В.С.: Та нехай використають. ╤де╖ все одно в пов╕тр╕ л╕тають. Все одно хтось ╖╖ зробить, якщо не ми. Коротше, ми думали взяти здоровий трек такий, поставити на нього справжн╕й апарат, щоб воно валило реально, як на концерт╕. Ви╖хати на площу, в годину п╕к, щоб зробити пробку. Нереальну. ╤ завалити чотири  п╕сн╕, ╕ онлайн то записати на в╕с╕м камер. Там би вже були геро╖ вимушен╕ ╕ м╕л╕ц╕я наша, ╕ люди,  таке реал╕т╕-шоу замутити. Прорекламувати ту всю ф╕гню серед прихильник╕в, журнал╕ст╕в притягти, ╕ завалити отаке. Щоб прем’╓р-м╕н╕стр в пробку попав, ще той, колишн╕й, який завжди вс╕х розсував, коли сам ╖хав. Щоб м╕л╕ц╕я при╖хала, пов’язала ╕ щоб то було насправд╕. ╤ вс╕ виконували б сво╖ рол╕.

К.: Ага, потом журналисты бы написали…  вот, «Другу Р╕ку» нигде не приглашают, так они еще и навязываются!

- Кльова ╕дея. А що ж ви ╖╖ отак здали?

В.С.: Ну що, здали так здали.. Зате ми пот╕м скажемо, що то була наша ╕дея, якщо хтось ╖╖ використа╓, скажемо – плаг╕ат! То було наше! (см╕х).