поп рок альтернатива хип-хоп джаз хитпарады музей новые лица теревенi
Новости
в Украине
в СНГ
в мире
Слухи
Афиша
концертная
клубная
Мысли вслух
События
концерты
фестивали
Reading-Room
Рецензии
CD
DVD
Интервью
Хронограф
Досье
Фотоархив
Словарь
Форум
Доски объявлений
Сервисы
экспорт новостей
Реклама на сайте
09.04.2010 19:56
Макс Вихоть
 
MAD HEADS XL: Фолк-панк-рок-опера

Десять рок╕в вони були королями в╕тчизняного рокаб╕л╕/сайкоб╕л╕, п’ять останн╕х панують на теренах укра╖номовного рег╕-ска-панку, ╕ вже другий р╕к посп╕ль загортають в цю яскраву обгортку народн╕ п╕сн╕. Мова про брат╕в Краснооких та ╖хн╕ проекти Mad Heads, Mad Heads XLУкра╖нСКА, в╕дпов╕дно. Про останн╕ новини ╕ давн╕ часи, профес╕ональн╕ принципи ╕ с╕мейн╕ ц╕нност╕, про Укра╖ну ╕ Аргентину @music поговорив з╕ старшим ╕з брат╕в, Вадимом, художн╕м кер╕вником ус╕х вищезгаданих музичних одиниць.

- Вадиме, якщо ти не проти, давай спершу поговоримо про проект Укра╖нСКА. Навряд чи помилюся, припустивши, що його поява стала головною новиною з табору Mad Heads XL минулого року, ╕ саме дебютний альбом Укра╖нСКА ви зараз запису╓те. Тож давай спочатку: коли, чому ╕ як виникла ╕дея цього проекту?

- Фактично ╕дея виникла з того, що у нас в репертуар╕ з’явилися народн╕ п╕сн╕. Причому першою нашою верс╕╓ю народно╖ творчост╕ я називаю не «Смереку», а ще в склад╕ тр╕о Mad Heads ми зробили ╕нструменталку, яка була побудована навколо укра╖нсько╖ народно╖ мелод╕╖ «Ой на гор╕ та й женц╕ жнуть». Ми тод╕ з не╖ зробили такий «спагет╕ вестерн», в дус╕ ковбойських саундтрек╕в Мор╕коне. Так що ц╕кав╕сть до цього була давно. Просто п╕сля довгого рок-н-рольного пер╕оду прийшло розум╕ння, що ми ризику╓мо залишитися гарною коп╕╓ю зах╕дних груп, ╕ щоб цього не сталося, треба привносити щось сво╓. Другий момент – це те, що коли ми багато виступали в ╢вроп╕, граючи музику рокаб╕л╕ та сайкоб╕л╕, нам наш╕ тамтешн╕ слухач╕ й прихильники часто казали, що вони чують в наших п╕снях слов’янськ╕ мотиви. Я не знаю, де вони ╖х там чули, бо ми навмисне цього не вкладали, але очевидно воно десь там було присутн╓. Це просто наше кор╕ння, мелодика, яка оточувала нас з дитинства. От ╕ виникло бажання попрацювати з нею св╕домо. Тим б╕льше, що укра╖нська мелодика дуже багата ╕ недостатньо використову╓ться в сучасн╕й музиц╕, а вона могла б збагатити як укра╖нц╕в, так ╕ св╕тову культуру. Кожен, звичайно, робить це по-сво╓му, ми – так, як бачимо ми. Це ска-панк, це драйв ╕ веселощ╕, все як ╕ в Mad Heads XL, т╕льки укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Спочатку ╖х з’явилося дек╕лька, вони дуже класно лягли на наш репертуар, на них бурхливо реагувала публ╕ка, ╕ вже тод╕ виникло бажання попрацювати над цим б╕льше. Спочатку думали, що будемо просто в кожний наступний альбом включати по дек╕лька таких речей… Але зрештою захот╕лося зануритися в фольклор з головою, ╕ тому ми вир╕шили винести ╖х як окрему програму, як окремий проект – Укра╖нСКА. На сьогодн╕шн╕й день план такий, що, однозначно, вийде окремий альбом, ╕ будуть ╕снувати дв╕ р╕зних концертних програми: Укра╖нСКА ╕ Mad Heads XL. Так ми дума╓мо зараз. Можливо так ╕ не буде, можливо все-таки ми будемо зм╕шувати, як зм╕шували до цього. У будь-якому випадку такий альбом вийде, зараз в╕н активно запису╓ться. ╤ я легко припускаю, що в╕н може бути не ╓диним.

- На як╕й стад╕╖ робота над плат╕вкою?

- На стад╕╖ накопичення матер╕алу.

- Де запису╓те?

- У нас були експерименти з р╕зними новими студ╕ями, але все ж таки вир╕шили повернутися до студ╕╖, де ми записувалися багато рок╕в, де зробили не один альбом, – це White Studio. По-перше,  вона динам╕чно розвива╓ться ╕ ╓ можлив╕сть кожен новий альбом записувати на новому р╕вн╕, а по-друге, у нас дуже добре вза╓морозум╕ння з хазя╖ном студ╕╖ Олегом Б╕лим: як на профес╕йному р╕вн╕ – в╕н працю╓ з нами як концертний звукорежисер, так ╕ в план╕ людських стосунк╕в – в╕н наш давн╕й товариш. Кр╕м того, на мою думку, ╕ не т╕льки на мою, в╕н – один з найкращих звукорежисер╕в кра╖ни, як концертних, так ╕ студ╕йних. Ми давно знайшли сп╕льну мову, ╕ йому подоба╓ться те, що ми робимо зараз. Це також дуже важливо, адже одна справа – просто заплатити грош╕ профес╕оналу, ╕нша, коли цей профес╕онал також ╓ ентуз╕астом ╕ горить процесом.  В так╕й обстановц╕ ╕ створю╓ться альбом Укра╖нСКА.

- Звучить оптим╕стично!

- ╤ взагал╕, сама атмосфера на White Studio для нас майже домашня, ми почува╓мося там дуже комфортно, ╕ процес в╕дбува╓ться довол╕ легко. Зараз записан╕ вс╕ барабани ╕ вс╕ басов╕ парт╕╖, хоча, можливо, будуть як╕сь м╕н╕мальн╕ корекц╕╖. Б╕льш╕сть г╕тар записано ╕, в принцип╕, записан╕ вс╕ духов╕ ╕нструменти – але це для нас найб╕льш складний момент вже трет╕й альбом посп╕ль, в╕дколи духов╕ стали основною складовою нашого звучання. Не дуже в нас вм╕ють записувати духов╕ ╕ ми пост╕йно з цим боремося. Той же Олег Б╕лий ма╓ добру рокову школу, ╕ те, що стосу╓ться барабан╕в, електрог╕тар, мене влаштову╓ на 100 в╕дсотк╕в – це д╕йсно ╓вропейський р╕вень. А з духовими пост╕йно шука╓мо як зробити краще, як наблизитися до св╕тових стандарт╕в. На попередньому альбом╕ Mad Heads XL ми переписували духов╕ десь три-чотири рази, в цьому, спод╕ваюся, буде прост╕ше, але бачу, що, як м╕н╕мум, один раз ми ╖х перепишемо (см╕╓ться).  

- А ск╕льки всього у вашому репертуар╕ народних п╕сень?

- На даний момент ╖х 20, ╕ ми збира╓мося ще дек╕лька додати. В альбом╕ буде м╕н╕мум 15 п╕сень. Можливо, ми туди ще бонусами включимо т╕ п╕сн╕, що ув╕йшли до альбому Mad Heads XL «Над╕я ╓». Власне це, на сьогодн╕шн╕й день, ╕ ╓ концертна програма Укра╖нСКА. Хоча коли ми, наприклад, гра╓мо повну програму в клубах, ╕ ╓ можлив╕сть показати взагал╕ все, що ╓, то туди ще входить п╕сня Володимира ╤васюка «Дв╕ скрипки», яку ми зробили на його юв╕лей до спец╕ального концерту. Але вона нам дуже подоба╓ться, ╕ до того ж вона з яскраво вираженими фолковими мотивами, тому ми ╖╖ гра╓мо в ц╕й програм╕. Виходить ц╕ла фолк-панк-рок-опера.

- Як багато з цих п╕сень довелося спец╕ально вчити?

- Насправд╕ я – такий соб╕ перес╕чний укра╖нець, який початково багато народних п╕сень не знав. Як╕сь основн╕, так би мовити, х╕ти, як╕ вс╕ знають. ╤ взагал╕, в Укра╖н╕ народних загальнов╕домих х╕т╕в не так багато, як могло би бути. Тому що класних п╕сень, достойних цього, набагато б╕льше. ╤ над цим, на мою думку, повинн╕ працювати сучасн╕ укра╖нськ╕ музиканти - популяризувати, осучаснювати, щоб вони звучали в контекст╕ сьогодення, ╕ при цьому могли сп╕ватися слухачами.
Тому, звичайно, я до цього проекту готувався. Були п╕сн╕, як╕ я знав ╕ м╕г сходу засп╕вати, значно б╕льшу к╕льк╕сть п╕сень я не знав наст╕льки добре, тому треба було п╕д╕ймати матер╕ал. Я хот╕в познайомитись з п╕снями ╕з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни, р╕зних за настро╓м, щоб був б╕льший виб╕р. Зрештою, я назбирав досить багато матер╕алу – мен╕ допомагали знайом╕, щось я знаходив в ╕нтернет╕. Частково це були автентичн╕ записи, як╕ люди збирають по селах, б╕льшою ж м╕рою це були записи, зроблен╕ музикантами, як╕ свого часу робили те, що ми робимо зараз – осучаснювали ╕ популяризували. Наприклад, група «Кобза» та ╕нш╕ под╕бн╕ до них укра╖нськ╕ артисти, як╕ в св╕й час дуже добре цю м╕с╕ю виконували, беручи народн╕ мелод╕╖ ╕ подаючи ╖х у сучасних на той час обробках.

- Повертаючись до альбому, скажи, продюсу╓те ви плат╕вку сам╕, або хто в╕дпов╕да╓ за к╕нцевий саунд?      

- За звучання в╕дпов╕даю я, сп╕льно з Олегом Б╕лим. В Укра╖н╕ не ╕сну╓ ╕нституту саундпродюсерства зах╕дного р╕вня. Хороший звукорежисер якоюсь м╕рою виступа╓ як саундпроюсер, досв╕дчений музикант також може сам спродюсувати св╕й саунд, якщо в╕н розум╕╓ться на студ╕йних нюансах ╕ на тому, як чого досягати. В принцип╕, ми вс╕ альбоми так писали ╕ цей не стане виключенням. Як показу╓ практика, досв╕ду з роками ста╓ все б╕льше, ╕ кожного разу результат все ближче до того, що я чую всередин╕ себе. Бо п╕сля запису першого альбому, коли я почув нашу п╕сню по рад╕о, вона звучала зовс╕м не так, як я хот╕в, ╕ я був дуже розчарований. Тепер я розум╕ю, що нав╕ть в тому першому альбом╕ ╓ св╕й ориг╕нальний саунд ╕ в╕н абсолютно самодостатн╕й, але це було зовс╕м не те, що я чув всередин╕ себе. Шлях до того, щоб у студ╕╖ повн╕стю вт╕лювати внутр╕шн╕ в╕дчуття, зайняв багато рок╕в.

- Коли плану╓те випустити альбом?

- Я завжди боюся називати як╕сь терм╕ни до зак╕нчення роботи, бо робота творча, ╕ досв╕д показу╓, що ми н╕коли в заявлен╕ терм╕ни не вклада╓мось. Процес запису попереднього альбому зайняв б╕льше двох рок╕в. Звичайно, що ми не сид╕ли весь час у студ╕╖, переривалися на концерти й ╕нш╕ справи, але пост╕йно поверталися, щось зм╕нювали, щось переписували. Цей альбом, мен╕ зда╓ться, буде одним з найб╕льш швидко записаних. Програма цих п╕сень була зроблена в минулому роц╕, десь до минуло╖ весни б╕льш╕сть з них була готова, вони виконувалась на концертах, в тому числ╕ й у вигляд╕ окремо╖ програми. Вона добре з╕грана, ми добре розум╕╓мо цей матер╕ал, ╕ в студ╕╖ залиша╓ться т╕льки заф╕ксувати його. Дал╕, звичайно, п╕дуть студ╕йн╕ нюанси, зведення ╕ таке ╕нше, але значний час все одно економиться. Активно ми почали записуватись у друг╕й половин╕ лютого ╕ зараз б╕льшу частину ╕нструментального накопичення вже зроблено.
Якщо все ж таки до терм╕н╕в, то думаю, що це може бути ос╕нь цього року. Дуже хочеться, щоб альбом вийшов у цьому роц╕. В╕дкладати не хот╕лося б з к╕лькох причин: по-перше, ми вже досить давненько його активно анонсу╓мо ╕ люди чекають, а по-друге, з творчо╖ точки зору цей матер╕ал уже в╕дбувся, ╓ бажання рухатися дал╕ ╕ вже зайнятися чимось наступним, власними п╕снями, тому що я за цим вже скучив (см╕╓ться).   

- Видавати альбом плану╓те в традиц╕йний спос╕б, у вигляд╕ диску?

- Думаю, традиц╕йний диск буде обов’язково, тому що мен╕ самому подоба╓ться тримати в руках ф╕зичний нос╕й ╕ презентувати його сво╖м друзям, знайомим. Якась к╕льк╕сть диск╕в буде надрукована, я також думаю, що вони будуть продаватися, хоча зараз диски перестали бути продуктом масового використання. А вс╕ ╕нш╕ способи, як╕ зможуть запропонувати т╕ лейбли, як╕ будуть займатися виданням, вони, звичайно, також будуть зад╕ян╕. Ось у нас був нещодавно ц╕кавий досв╕д сп╕вроб╕тництва з одним виробником моб╕льних телефон╕в – вони купили у нашого лейбла дозв╕л на те, щоб включити наш╕ п╕сн╕ в базовий контент телефону. Такий може бути вар╕ант.

- Дореч╕, про лейбли: ви дос╕ сп╕впрацю╓те з Comp Music?

- По цьому альбому ми з лейблом ще не визначились. Контракт, який у нас був з Comp Music, зак╕нчився, ╕ дал╕ будемо визначатися з якими лейблами ╕ на яких умовах працювати. На сьогодн╕шн╕й день ми розгляда╓мо Comp Music як найб╕льш в╕рог╕дного видавця в Укра╖н╕. Тому що ми добре з ними спрацювалися, добре ╖х зна╓мо, зна╓мо ╖хн╕ сильн╕ й слабк╕ м╕сця – але, маючи нагоду, розглянемо вс╕ можлив╕ вар╕анти. Паралельно ми плану╓мо видавати цей альбом за кордоном, ╕ це буде ╕нший лейбл. В╕домо, що Comp ╓ представником в Укра╖н╕ корпорац╕╖ ЕМ╤, але фактично вони працюють в одному напрямку – зв╕дти-сюди. Зв╕дси-туди руху нема╓. Справа в тому, що великий рекординг, який до того ж сьогодн╕ несе м╕льярдн╕ збитки через пад╕ння продаж╕в диск╕в, не хоче нав╕ть розглядати вар╕анти просування музикант╕в з ╕нших кра╖н. Тому найб╕льш в╕рог╕дно, що в ╢вроп╕ ми будемо сп╕впрацювати з якимось незалежним лейблом, значно меншим в╕д мейджор╕в, але там ц╕╓ю музикою будуть займатися люди, яким вона подоба╓ться. До того ж менш╕ лейбли зазвичай прид╕ляють б╕льше уваги сво╖м артистам. Ми шукатимемо саме такого в╕дношення, ╕ у нас вже ╓ под╕бна пропозиц╕я з Н╕меччини. Додатковий ╕нтерес виклика╓ факт, що сп╕впраця передбача╓ не т╕льки видання диску як такого, а й тур на його п╕дтримку. Лейбл зац╕кавлений в цьому, тому що вони зможуть на цих концертах диски продавати, а на концертах диски продаються краще, н╕ж стоячи на полицях в магазинах. Бо люди, отримавши задоволення в╕д концерту, хочуть забрати щось на згадку про нього. Власне, це ще одна з причин, чому ╕нд╕-лейбли в умовах сьогодення мають можлив╕сть щось робити, активно сп╕впрацюючи з промоутерами, клубами, фестивалями. Ось так╕ плани стосовно цього альбому.                 

- Давай тепер звернемося до справ Mad Heads XL. В цьому формат╕ гурт ╕сну╓, якщо не помиляюсь, п’ять рок╕в.

- В цьому роц╕ вже ш╕сть. З 2004-го.

- Питання таке: що змусило вас тод╕ раптом довол╕ радикально зм╕нити музичну ор╕╓нтац╕ю, добров╕льно в╕дмовитися в╕д статусу корол╕в укра╖нського рокаб╕л╕/сайкоб╕л╕ ╕ звернутися до ска-панку й рег╕?

- Особисто для мене цей перех╕д не був раптовим. Раптовим був х╕ба що момент, коли зб╕льшився склад гурту. Ми завжди експериментували з нашою музикою. Нав╕ть витримуючи себе в жорстких рамках стилю, намагалися в той же час привнести щось з ╕нших напрямк╕в. На останньому альбом╕, ще записаному в рамках тр╕о – там, де ми засп╕вали п╕сн╕ укра╖нською ╕ рос╕йською, а не англ╕йською, як виключно було до того – нашу музику вже довол╕ важко назвати рокаб╕л╕. Як╕сь елементи, звичайно, присутн╕, але й багато всього ╕ншого там нам╕шано. Ц╕ експерименти нас потягнули дал╕, ╕ ми були вимушен╕ з╕знатися соб╕, що вже не гра╓мо рокаб╕л╕. Тобто в╕дбувся нормальний творчий розвиток, як я його розум╕ю. В рокаб╕л╕, в тому вигляд╕, в якому ми це робили, я вважаю, ми досягли певно╖ вершини ╕ дал╕ просто розвитку не було. Там була можлив╕сть тако╖ соб╕ консервац╕╖ – в╕дтворення, нехай ╕ на б╕льш як╕сному р╕вн╕, але, в принцип╕, тих самих ╕дей.  При цьому з’явилися нов╕ думки, як╕ хот╕лося вт╕лювати в п╕снях, б╕льш доросл╕, скаж╕мо так. Все ж таки рокаб╕л╕ в план╕ текст╕в – це великою м╕рою кл╕ше. ╢ наб╕р тем, яких вимага╓ стиль. Якщо це рокаб╕л╕, то це кадилаки, контрабаси, веч╕рки, стильн╕ зач╕ски та одяг, д╕вчата ╕ таке ╕нше. Так само, якщо це сайкоб╕л╕, то це такий соб╕ трешак: прибульц╕ з космосу, вамп╕ри-перевертн╕, мерц╕ та ╕нш╕ «страшилки». Це по-сво╓му класно ╕ прикольно – але, скаж╕мо так, у п╕дл╕тковому в╕ц╕. Свого часу нас це захопило, ╕ ми непогано це в╕дтворювали, вкладали туди як╕сь сво╖ думки. Але коли набува╓ш власного житт╓вого досв╕ду, то хочеться ним д╕литися. А це дикту╓ ╕нший настр╕й у музиц╕. В мене, наприклад, цей настр╕й потребував б╕льше позитиву. Це м╕й св╕домий виб╕р, це св╕тогляд, те, як я намагаюся жити ╕ чим хочу под╕литися з людьми. Тому з’явилися так╕ п╕сн╕, як «Над╕я ╓». При цьому не було якогось плану, щоб це обов’язково було рег╕. Просто, як виявилося, укра╖нська мова чомусь класно на рег╕ ляга╓, ╕ саме тому мен╕ подоба╓ться використовувати рег╕йн╕ ритми. До того ж наша музика не ╓ суто рег╕, не ╓ суто ска, у нас св╕й коктейль, про який можна сказати, що це б╕льшою м╕рою ска-панк. Але ми не бо╖мося гратися й з ╕ншими стилями, якщо це йде в╕д душ╕.

- Ц╕каво, а як в╕дреагувала на ц╕ зм╕ни публ╕ка? Ось, так би мовити, «стара гвард╕я» прихильник╕в у б╕льшост╕ сво╖й прийняла ╖х ╕ п╕шла з вами дал╕, чи все ж таки б╕льше було ортодокс╕в, як╕ сприйняли це як зраду?

- Звичайно, була частина ортодокс╕в, ╕ це нормально. Нав╕ть в часи, коли ми певною м╕рою притримувалися стилю, в╕д альбому до альбому – просто з╕ зм╕ною саунду – зм╕нювалось ╕ слухацьке коло. Тобто ╓ люди, як╕ вважають найкращим наш перший альбом, ╓ фанати другого, третього... Я думаю, що це нормально, оск╕льки ми справд╕ пом╕тно зм╕нювалися в╕д альбому до альбому, нав╕ть в рамках стилю. А коли зм╕ни стали ще б╕льшими, в╕дпов╕дно ротац╕я слухач╕в стала ще значн╕шою.
Свого часу ми в╕дчували себе м╕с╕онерами в╕д рокаб╕л╕, ми пропагували цю культуру. Для цього були ╕ рад╕опрограми, ╕ публ╕кац╕╖ в прес╕, ╕ на телебаченн╕ ми про це говорили. М╕й рад╕опроект «Рокаб╕льний психоз» взагал╕ про╕снував близько 10 рок╕в… ╤ от серед тих людей, яких ми п╕дсадили на рокаб╕л╕, комусь важко було зрозум╕ти, як це так ми можемо робити щось ╕нше. Для них рамки стилю значили б╕льше, н╕ж наша творча особист╕сть. А люди, яких можна назвати прихильниками власне нашо╖ творчост╕, як╕ бачили в музиц╕ саме нашу ╕ндив╕дуальн╕сть – незалежно в╕д того, в яку обгортку це загорнуто, – вони ╕ сьогодн╕ слухають нашу музику ╕з великим задоволенням. Я думаю, що нав╕ть серед тих людей, як╕ ц╕ зм╕ни початково не сприймали, ╓ ╕ будуть у майбутньому так╕, що з часом ╖х зрозум╕ють. Я можу судити по соб╕: коли я свого часу п╕дс╕в на рокаб╕л╕, я взагал╕ н╕яко╖ ╕ншо╖ музики не слухав, я просто ╖╖ не сприймав. А пот╕м, коли мене «в╕дпустило», став слухати багато р╕зного ╕ знайшов для себе нов╕ улюблен╕ групи, як╕ я нав╕ть ран╕ше знав, але не дуже звертав на них увагу. Ось, наприклад, у мене дуже особлив╕ в╕дносини з Ману Чао. До певного моменту мен╕ доводилося чути його записи, але вони не залишали н╕якого сл╕ду, а пот╕м якось вноч╕ по рад╕о я почув одну п╕сню, ╕ вона наст╕льки зайшла п╕д настр╕й, що я захот╕в терм╕ново розшукати ╖╖, щоб слухати ще ╕ ще – а разом з тим ╕ вс╕ ╕нш╕ його п╕сн╕. Очевидно, як╕сь зм╕ни в╕дбулися в мен╕, те, що ран╕ше не хвилювало – викликало резонанс. На сьогодн╕шн╕й день Ману Чао ╓ одним з найулюблен╕ших мо╖х виконавц╕в, ╕ можна сказати, що в╕н значною м╕рою вплинув не перетворення Mad Heads на Mad Heads XL.

- Будучи л╕дерами украб╕л╕, як вас тод╕ називали, Mad Heads були дуже частими, як на укра╖нський р╕вень, гостями у ╢вроп╕, ╖здили ╕ на фестивал╕, ╕ з сольними концертами. Як зм╕на формату вплинула на цей аспект вашо╖ д╕яльност╕? Менше стали вибиратися за кордон чи б╕льше?

- Ми стали менше ╖здити «по ╢вропах», але насамперед тому, що почали набагато б╕льше ╖здити по Укра╖н╕. Наша зайнят╕сть тут так зросла, що ми почали перебирати харчами щодо закордону. Тобто, не ╖хали у будь-який клуб на будь-яких умовах, а т╕льки туди, де ц╕каво на людей подивитися ╕ себе показати. Прим╕ром, як╕сь дуже велик╕ фестивал╕, так╕ як Sziget. Дв╕ч╕ ми були на Rock For People, це головний чеський рок-фестиваль, що проходить п╕д Прагою, минулого року виступали у Варшав╕, теж open air був. При цьому ╕ на С╕гет╕, ╕ в Чех╕╖ група сприймалася дуже добре, незважаючи на те, що сп╕вали ми переважно укра╖нською. Причому дуже гарна реакц╕я була саме на народн╕ п╕сн╕ – люди п╕дходили, ц╕кавилися, на якому диску це можна почути. Тому я вважаю, що в проекту Укра╖нСКА ╓ закордонн╕ перспективи.

- Я чув вас минулого року на фестивал╕ «Старе м╕сто» у Львов╕. Ви виступали разом з Gogol Bordello. Там була ц╕кава ситуац╕я, коли ви влаштували ╢вгену Гудзю «очну ставку» з його двоюр╕дним братом, з яким вони дуже довго не бачилися, ╕ який пот╕м нав╕ть вийшов з GB на сцену. Як взагал╕ виникла ця ╕дея? Де ви його знайшли?

- З Сашком ми були добре знайом╕. В╕н нав╕ть грав з нами. Була така сумна ситуац╕я, коли нашому трубачев╕ Вадику Н╕к╕тану довелося перенести непросту операц╕ю, п╕сля яко╖ л╕кар╕ радили йому к╕лька м╕сяц╕в не напружуватися – а виконання на духових ╕нструментах якраз потребу╓ серйозного ф╕зичного навантаження. Отже нам була потр╕бна зам╕на, ╕ ми запросили Сашу Гудзя, який грав з нами дек╕лька м╕сяц╕в, зам╕няючи нашого основного трубача. З тих п╕р у нас залишилися приятельськ╕ в╕дносини, ╕ коли ми збиралися ╖хати на «Старе м╕сто», то запропонували йому м╕сце в нашому гастрольному автобус╕, на що в╕н ╕з задоволенням погодився. А у Львов╕ вже в╕дбулася зустр╕ч брат╕в, як╕ багато рок╕в один одного не бачили. Хоча, насправд╕, не так вже й багато, бо за к╕лька рок╕в до цього Женя запрошував Сашу до Чех╕╖ на зйомки ф╕льму «Everything Is Illuminated» (ф╕льм Л╕ва Шрайбера 2005 року з Елайджею Вудом ╕ ╢вгеном Гудзем у головних ролях – прим. МВ), в╕н там в еп╕зод╕ у склад╕ циганського оркестру зустр╕ча╓ потяг. Тобто насправд╕ вони якийсь зв’язок п╕дтримували. Просто Женя – така соб╕ людина-гастролер, яка незрозум╕ло, де ╕ коли знаходиться. Тому вони зустр╕лися наче в перший раз, дал╕ п╕шла якась ╕мпров╕зац╕я – Саша Гудзь опинився на сцен╕, вони почали щось виконувати там, пот╕м вирушили на афтерпат╕… Нас теж туди тягнули, але ми вже не могли ф╕зично (см╕╓ться). Так що там було просто якесь ╕нд╕йське к╕но (см╕╓ться).

- Таке питання… З одного боку, ви виступа╓те на великих фестивалях, на одн╕й сцен╕ з першокласними групами, в╕тчизняними ╕ закордонними, а з ╕ншого – ви резиденту╓те у невеличких ки╖вських клубах. Чому ви це робите ╕ що при цьому в╕дчува╓те? Бо ╕сну╓, принаймн╕ в наш╕й кра╖н╕, дещо упереджене ставлення до таких виконавц╕в, мовляв, це доля або нев╕домих починаючих музикант╕в - розважати випиваючу публ╕ку к╕лька раз на тиждень, або невдах-лабух╕в, як╕ не змогли пробитися у великий шоу-б╕знес.

- В принцип╕, виступи у невеличких клубах – це ц╕лком нормально, ╕ б╕льш╕сть зах╕дних артист╕в, в  тому числ╕ й досить в╕домих, в р╕зн╕ часи це робили або роблять. Щоправда резидентство – це така досить специф╕чна штука, в╕д яко╖ зараз ми в╕дмовилися. Хоча до цього ми виступали у «Докерах» (Docker Pub ╕ Docker’s ABC – прим. МВ) регулярно п’ять рок╕в посп╕ль. Я згоден, що, можливо, це негативно вплива╓ на статус групи, бо ╓ люди, як╕ вперше ╖╖ бачать у клуб╕, намагаються замовити п╕сню, щось таке, ╕ кожен раз ╖м доводиться щось пояснювати – це не ╓ при╓мним. Але з ╕ншого боку, для нас був важливий той момент, що це – можлив╕сть пост╕йно бути у хорош╕й форм╕, пост╕йно виступати, пост╕йно п╕дтримувати контакт з╕ слухачем. Бо концертне життя, воно таке – зараз ╓ багато концерт╕в, а пот╕м дек╕лька м╕сяц╕в може н╕чого не бути.
До того ж, в укра╖нському шоу-б╕знес╕ ╓ така проблема, яка змусила нас викручуватись таким чином – гастрольного простору, як такого, для укра╖нських виконавц╕в, не ╕сну╓. ╤снують або фестивал╕, свята, дн╕ м╕ст, рекламн╕ акц╕╖, де спонсор готовий оплатити майданчик, або корпоративи. А щодо звичайних, нормальних концерт╕в, то вони в╕дбуваються досить р╕дко, бо люди, як╕ цим займаються, вол╕ють працювати ╕з закордонними артистами – очевидно, вважаючи, що це для них виг╕дн╕ше. Чи то тому, що можна поставити дорожч╕ квитки, чи то вони впевнен╕, що так зберуть б╕льший зал… Але факт в тому, що, якщо укра╖нська група ╖де в тур, то це виключення, це не норма, ╕ це робиться власними силами. Що, в принцип╕, неправильно. Бо музиканти повинн╕ займатися сво╖ми справами, менеджмент – сво╖ми, а промоутери – сво╖ми. Але якщо правила не працюють, треба ╖х порушувати. Ось ми й п╕шли шляхом регулярних виступ╕в у маленьких клубах. ╤ якщо порахувати продан╕ квитки в клубах, де ми регулярно виступали, то ми за р╕к збирали Палац спорту (см╕╓ться). Тут вже треба обирати – чи ми хочемо виступити один раз на р╕к, чи хочемо робити це багато раз╕в (посм╕ха╓ться). Ми любимо виступати, любимо грати наживо – ╕ для нас це був вих╕д. Зараз ми схиля╓мося до того, щоб переходити на зали, а якщо це нав╕ть будуть клуби – щоб це були концерти все ж таки не резидентськ╕. Бо це нас розслабля╓ – мовляв, ╓ як╕сь гарантован╕ виступи ╕ не треба н╕чого особливого для цього робити. Коли концерти в╕дбуваються так часто, то, зрозум╕ло, н╕хто не чека╓, що кожен раз буде щось нове. Але ми, як люди творч╕, повинн╕ намагатися на кожному концерт╕ давати людям нове.
Ми не виступали в «Докерах» з грудня м╕сяця, ╕ плану╓мо дати лише два концерти в кв╕тн╕: один з програмою Укра╖нСКА ╕ один з Mad Heads XL. Це будуть разов╕ акц╕╖, ╕ я хочу, щоб наш╕ виступи сприймалися людьми не просто як можлив╕сть п╕ти розважитися у в╕льний веч╕р – а як под╕я, на яку вони б прагнули потрапити. Позитив цього я вбачаю в тому, що в╕дф╕льтруються випадков╕ люди, як╕ прийшли в клуб просто потусуватися, не знаючи, що за група гра╓, а будуть лише т╕, кому це потр╕бно. ╤ ╖м буде комфортн╕ше у «сво╓му» середовищ╕, ╕ нам буде при╓мно.

- Хочу дещо звернутися до вашо╖ внутр╕шньокомандно╖ кухн╕. Скажи, у вас взагал╕ творч╕сть колективна чи саме ти зада╓ш, скаж╕мо так, головний вектор ╕ ви вже сум╕сними зусиллями ним руха╓тесь?

- Скажу так: початковий процес почина╓ться з мене, а колективна творч╕сть присутня на певному етап╕. Наш репертуар – це здеб╕льшого мо╖ п╕сн╕. Я приходжу на репетиц╕ю з якимись ╕деями, вони можуть бути зовс╕м готовими, а можуть потребувати якогось колективного осмислення. Тобто ╕де╖ в основному генерую я, але я не завжди бачу к╕нцевий результат. Тод╕ ми дороблю╓мо ╖х сп╕льно. Ось, наприклад, в проект╕ Укра╖нСКА колективно╖ роботи було б╕льше. Бо коли це моя п╕сня, то я зазвичай якось ╖╖ уявляю – а тут треба було шукати якусь класну форму, яка б задовольнила вс╕х. Може здаватися, що альбом народних п╕сень – це шара, тому що п╕сн╕ писати не треба, щось там швиденько збацали ╕ все готове. Але це не так – репетиц╕йний процес забрав нав╕ть б╕льше часу, н╕ж опрацювання наших власних п╕сень. Доводилося робити по дек╕лька верс╕й, нав╕ть у р╕зних стилях. Тому що, зробили щось – н╕би класно, але якось не те, спробували на концерт╕ – ╕ люди реагують так соб╕… Давайте в╕дкладемо… А тут у когось ╕дея: а давайте спробу╓мо так… Або був вар╕ант, коли я прийшов з п╕снею ╕ одразу трьома вар╕антами ╖╖ аранжування, ми сид╕ли-перебирали, ╕ врешт╕ один в╕дкинули зовс╕м, а з двох з╕брали один.

- Основою ╕ Mad Heads, ╕ Mad Heads XL був ╕, в╕дпов╕дно, ╓ тандем брат╕в Краснооких: тебе ╕ твого брата Максима. Як ви сп╕в╕сну╓те вс╕ ц╕ роки? Чи бували/бувають у вас ситуац╕╖ а ля брати Галахери?:)   
                             
- Я скажу так: певн╕ протир╕ччя виникають м╕ж ус╕ма людьми, як╕ довго сп╕лкуються у т╕сному колектив╕, особливо якщо це творч╕ люди, як╕ знаходяться в творчому процес╕. Кожен може мати якесь сво╓ бачення. Так що випадки бувають. А коли ми ран╕ше грали утрьох, колектив був ще т╕сн╕ший ╕ демократ╕╖ там було ще б╕льше. Часто траплялися творч╕ конфл╕кти, як╕ ╕нод╕ переходили в особисте, ╕ ми пот╕м могли не розмовляти один з одним довгий час, майже до б╕йок доходило. ╤ це нормально, н╕чого не поробиш. Треба просто напрацьовувати якусь вза╓моповагу ╕ як╕сь схеми, як з под╕бних ситуац╕й вирулювати, щоб пот╕м н╕хто не ображався. Зараз прост╕ше, бо демократ╕╖ стало менше ╕ останн╓ слово залиша╓ться за мною. А що стосу╓ться Максима, то те, що ми брати, насправд╕ полегшу╓ ситуац╕ю. Тому що р╕дному брату набагато легше пробачити як╕сь емоц╕йн╕ штуки, через як╕ люди нер╕дн╕ могли б довше носити кам╕ння за пазухою в╕дносно одне до одного. Звичайно, протягом життя у нас бували р╕зн╕ ситуац╕╖, в дитинств╕ ми ╕ билися бувало (см╕╓ться). Але вс╕ ц╕ реч╕ легко пробачаються, а лиша╓ться те, що нас ╓дна╓.

- В продовження с╕мейно╖ теми. В св╕жому вашому кл╕п╕ на п╕сню «З╕рки знають» з’явля╓ться тв╕й син ╕ образ╕ рок-героя з електрог╕тарою наперев╕с. Скажи, чи виявля╓ в╕н ц╕кав╕сть до батьк╕всько╖ справи, чи збира╓ться йти по стопах?:)

- Зараз ц╕кав╕сть в нього ╓ – ╕ дуже велика. Але справа в тому, що в нього й вибору особливого ще не було (посм╕ха╓ться). Д╕ти в╕дтворюють те, що бачать, ╕ в цьому в╕ц╕ батьки для них – рольов╕ модел╕. Так що для нього концерти, репетиц╕╖ – це норма життя, в╕н погано соб╕ уявля╓, якою ще д╕яльн╕стю люди можуть займатися. Тому в╕н пост╕йно в музиц╕, пост╕йно щось слуха╓, ╕м╕ту╓, бо в його в╕ц╕ ще важко вчитися справд╕ грати на музичних ╕нструментах, але в╕н п╕дсп╕ву╓, зна╓ багато текст╕в п╕сень.

- Татова музика подоба╓ться чи ╓ ╕нш╕ пр╕оритети?

- ╢ багато ╕ншого, ╕ в╕н обира╓ сам, що йому слухати. Звичайно, вся моя колекц╕я диск╕в у його розпорядженн╕. Взагал╕ в╕н активно слуха╓ музику з одного року – з моменту, коли зм╕г сам вставити диск у програвач. З тих п╕р в╕н сам соб╕ програму╓ плей-листи. Зараз, коли в╕н сп╕лку╓ться вже як достатньо доросла людина, в╕н ╕нод╕ просить записати йому щось нове, чого в╕н ще не чув. ╤ я починаю перебирати комп’ютер ╕ ╕нтернет, щоб знайти щось, чого в╕н не чув ╕ що би я йому порекомендував (посм╕ха╓ться). Але однозначно говорити про те, що в╕н буде займатися музикою в майбутньому, я не можу. Тому що це в╕н повинен визначитися. В мене нема застереження проти того, щоб в╕н саме цим займався, але й спец╕ально п╕дштовхувати його до цього я теж не збираюся. В╕н буде мати достатньо ╕нформац╕╖ про вс╕ аспекти музичного життя ╕ дал╕. ╤ якщо це буде йому близьке ╕ в╕н в╕дчу╓, що зможе в цьому реал╕зуватись, в╕н зробить цей виб╕р. А можливо, в╕н захоче займатися чимось зовс╕м ╕ншим. Я вважаю найголовн╕шим те, що батьки повинн╕ давати дитин╕ можлив╕сть знайти себе, навчитися себе реал╕зовувати, отримувати задоволення в╕д життя, займаючись улюбленою справою. Але яка це буде справа, мен╕ зараз дуже важко сказати.

- Я знаю, що готу╓ться до виходу ще один кл╕п Mad Heads XL, який зн╕мали в Аргентин╕. Чому саме Аргентина ╕ як ви туди потрапили?

- В принцип╕, я давно мр╕яв побувати в Латинськ╕й Америц╕. А склалося так, що режисер ╤гор Стеколенко (з ним ми зн╕мали кл╕п на «З╕рки знають») ╕ його зн╕мальна група були саме в Аргентин╕, ╕ мен╕ залишалося т╕льки при╓днатися до них.

- Як╕ враження?

- Я був там лише три дн╕, з яких п╕втори доби зайняли зйомки, але зйомки в╕дбувалися на вулицях Буенос-Айреса. Тобто з м╕стом я б╕льш-менш познайомився. Звичайно, щоб по-справжньому його в╕дчути, треба було б пожити там хоча б к╕лька тижн╕в.

- Ну ╕ як там? ╤нший св╕т?

- Н╕, навпаки. Мен╕ зда╓ться, що Латинська Америка для укра╖нц╕в близька ╕ зрозум╕ла. ╢ в нас щось сп╕льне. Я не в╕дчував себе там чужим. Ось я нещодавно побував на Шр╕-Ланц╕, оце ╕нша планета. А Аргентина… Мен╕ зда╓ться, що я нав╕ть м╕г би там жити. Хоча ╓ й сво╖ нюанси. Буенос-Айрес дуже контрастне м╕сто, присутн╓ зм╕шення р╕зних стил╕в. В принцип╕, це ем╕грантська кра╖на, ╕ вс╕ культури, як╕ були там в р╕зн╕ часи, вони вс╕ поруч. Тут ╕ колон╕альн╕ як╕сь буд╕вл╕, як╕ нагадують ╢вропу, тут ╕ мегасучасн╕ хмарочоси, тут же хмарочоси не дуже сучасн╕ – рок╕в 70-х, як╕ сьогодн╕ виглядають дещо см╕шно, – а поруч можуть просто бути як╕сь ру╖ни, покинут╕ будмайданчики. ╤ зовс╕м недалеко в╕д центру я бачив так╕ халупи, що в нас в таких злиднях не живуть. Причому ж це столиця, а що там дал╕ в кра╖н╕, нав╕ть важко уявити. Хоча, можливо, там дал╕ в кра╖н╕ якраз ╕ краще, н╕ж в мегапол╕с╕: заможн╕ фермери-гаучо ╕ все таке (см╕╓ться).

- Коли можна буде побачити кл╕п?

- Режисер вже почав над ним працювати, але ми не посп╕ша╓мо, бо т╕льки нещодавно до еф╕ру потрапив наш кл╕п «З╕рки знають».

- Що ж, дякую за ц╕каву бес╕ду!

обсудить в форуме

ХРОНОГРАФ
1943 родился Джим Моррисон
идеолог и вокалист The Doors. Кроме всего прочего, неплохой поэт. Да, были люди в это время...
СЛУХИ
Кань╓ Вест 'запише альбом-триб'ют Боу╖'
Репер вважа╓, що ╓ посл╕довником Боу╖ в сенс╕ музичного новаторства.

Архив / Интервью
<<Апрель, 2010 г.>>
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
 



  Интервью

 
еще >>> 

Телевидение для всей семьи

© ООО "Интерактивный Маркетинг". Все права защищены
ООО "Интерактивный Маркетинг" входит в состав Inter Media Group Limited.
Правовая информация | Контакты | Реклама на сайте
1.031 ~ c0.322 + m0.087 + b0.077 + s0.077 +u0.286