поп рок альтернатива хип-хоп джаз хитпарады музей новые лица теревенi
Новости
в Украине
в СНГ
в мире
Слухи
Афиша
концертная
клубная
Мысли вслух
События
концерты
фестивали
Reading-Room
Рецензии
CD
DVD
Интервью
Хронограф
Досье
Фотоархив
Словарь
Форум
Доски объявлений
Сервисы
экспорт новостей
Реклама на сайте
06.11.2010 13:09
Антон Шебетко
 
П╤КАРД╤ЙСЬКА ТЕРЦ╤Я: В╕дм╕нники з╕ сп╕ву

Б╕льше 18 рок╕в льв╕вська формац╕я «П╕кард╕йська Терц╕я» несе акапельний сп╕в у маси. За свою багату ╕стор╕ю цей шанований колектив встиг випустити 10 альбом╕в, стати володарями Шевченк╕всько╖ прем╕╖ та зав╕тати з╕ сво╖ми виступами до Польщ╕, ╤спан╕╖, США ╕ багатьох ╕нших кра╖н земно╖ кул╕. А в цьому роц╕ вокальна формац╕я випустила св╕й перший DVD ╕з записом концерту у Льв╕вськ╕й опер╕. Ми зв’язалися з одним ╕з сол╕ст╕в «Терц╕╖» Ярославом Нудиком, щоб розпитати про специф╕ку а капельного жанру, поц╕кавитися деталями закордонних гастролей ╕ «складнощами перекладу» у сп╕лкуванн╕ з ╕ншомовною публ╕кою та розпитати про майбутн╕ проекти гурту…

- Вже 18 рок╕в ви популяризу╓те серед широкого загалу слухач╕в акапельний сп╕в. За цей час у вас майже не з’явилося конкурент╕в. Як ви гада╓те, що ╓ причиною?

- По-перше, жанр а капелла не ╓ «масовим» жанром. ╤ не лише в Укра╖н╕, а й у ц╕лому св╕т╕. Я ще не чув, щоб якийсь а-капельний гурт видав власний платиновий альбом. Хоча достатньо ╕ великих фестивал╕в, ╕ публ╕ки, яка любить цю музику. Переважно критики називають «а капельну» публ╕ку музичними гурманами. По-друге, а капелла – ще й достатньо складний жанр. Адже для того, аби вимуштрувати найкращий музичний ╕нструмент – св╕й голос, доводиться викладатися на повну. ╤ нав╕ть б╕льше. Живий звук не пробача╓ помилок, особливо коли ╖х не можна «прикрити» ╕нструментальним супроводом. Власне тому не варто говорити про шалену конкуренц╕ю – кому потр╕бн╕ понаднормов╕ репетиц╕╖? (см╕╓ться). В Укра╖н╕ а капельна н╕ша особливо не заповнена, але ╓ неординарн╕ колективи з ц╕кавими доробками. Ми ╖х сприйма╓мо не як конкурент╕в, а як колег по сцен╕.

- Над якими проектами ви працю╓те зараз?

- Наступного дня п╕сля випуску альбому почина╓мо працювати над новим. Попри це полюбля╓мо й експериментувати. Нещодавно зак╕нчили роботу з дуже ц╕кавим льв╕вським режисером Тарасом Химичем. Зн╕малися та виконували саундтрек до його ф╕льму «Золотий вересень. Хрон╕ка Галичини 1939-1941». Тепер подуму╓мо над тим, чи не переквал╕ф╕куватися в актор╕в (см╕╓ться). Але допоки ми ще в статус╕ сп╕вак╕в, то почина╓мо готуватися до Р╕здва. В ос╕нн╓ м╕жсезоння в╕дновлю╓мо в пам’ят╕ та на партитурах колядки народ╕в св╕ту. А якщо брати глобальн╕ше, то вс╕ творч╕ сили бережемо для святкування 20-ти р╕ччя, яке припада╓ на «футбольний» 2012 р╕к.

- Чи замислювались ви над тим, щоб записати плат╕вку кавер-верс╕й? Наприклад, на в╕дом╕ рок-шлягери. Як╕ п╕сн╕ ви б обрали для цього проекту?

- Не лише задумувалися, ми це ще й робили. Ма╓мо кавер-верс╕╖ «Б╕тл╕в», Ст╕нга, Елв╕са Пресл╕, Queen, Горана Брегов╕ча. Нав╕ть записали саунд-треки до ф╕льму «Крим╕нальне чтиво». Якщо детальн╕ше покопирсатися в нашому доробку, то можна знайти ще щось ц╕каве.

- А що ви слуха╓те у в╕льний час?

- Важко пов╕рити, але д╕апазон дуже широкий – в╕д музики бароко до сучасного джазу. У «П╕ккард╕йськ╕й терц╕╖» меломаном, зведеним до абсолюту, ╓ Володимир Якимець. У його домашн╕й б╕бл╕отец╕ завжди можна знайти величезну к╕льк╕сть музичних раритет╕в або ще гарячих новинок. Коли ╖здимо на гастрол╕ сво╖м автобусом, колективно перегляда╓мо жив╕ концерти в╕домих музикант╕в. З ходу п╕дбира╓мо як╕сь бек-вокальн╕ парт╕╖, анал╕зу╓мо т╕ чи ╕нш╕ творч╕ знах╕дки. Практично з кожно╖ по╖здки за кордон поверта╓мося з ауд╕о-трофеями у вигляд╕ компакт-диск╕в. Бува╓, що весь гонорар залиша╓ш у музичному магазин╕ за кордоном, бо в Укра╖н╕ треба днем ╕з вогнем шукати того чи ╕ншого виконавця. 

- За весь час ╕снування колективу ви багато раз╕в ставали володарями р╕зноман╕тних прем╕й. Яка перемога принесла вам найб╕льше задоволення?

- Звичайно ж, це Шевченк╕вська прем╕я – найвища державна нагорода в Укра╖н╕ у сфер╕ культури. При╓мно «породичатися» з такими лауреатами, як Володимир ╤васюк, Анатол╕й Кос-Анатольський, Стан╕слав Людкевич, Платон Майборода чи Н╕на Матв╕╓нко.  Ця прем╕я – водночас ╕ визнання творчост╕, ╕ потужний поштовх до подальших пошук╕в. ╤ як один ╕з прив╕ле╖в – за нами вже закр╕плене м╕сце на Байковому цвинтар╕ (см╕╓ться). Багато хто критику╓ Шевченк╕вську прем╕ю. Але я проводжу аналог╕ю м╕ж нею та школою. Скаж╕мо, вчитель ╕з х╕м╕╖ ставить найвищу оц╕нку учнев╕ за блискучу в╕дпов╕дь б╕ля дошки. То чому би той мав ховати св╕й щоденник? Принаймн╕ ми точно н╕як не лоб╕ювали ╖╖ присудження. Якщо ж учитель через особисте знайомство з батьками чи вручений хабар витягу╓ на в╕дм╕нно дв╕╓чника, тод╕ це неправильно. Ми св╕й запис у «щоденнику» з рад╕стю присвячу╓мо та показу╓мо слухачам. Вони упродовж 18 рок╕в пост╕йно допомагають нам робити домашн╕ музичн╕ завдання.

- Як ви вважа╓те, яко╖ музики не вистача╓ на укра╖нськ╕й сцен╕? ╤, взагал╕, яке ваше ставлення до поняття «шоу-б╕знес»?

- Люди не винн╕, що ╖х «присадили» на «масову культуру». В Укра╖н╕ н╕коли не бракувало талант╕в. ╤ нин╕ ╖х достатньо. Нема╓ жодного музичного напрямку, який би об╕йшла увагою багаточисельна арм╕я укра╖нських музикант╕в. Просто треба самому сл╕дкувати за яскравим культурним життям нашо╖ кра╖ни та окремими самородками. Не завжди це можна зробити, дивлячись укра╖нське телебачення чи слухаючи ФМ-ки. Але в ╕нтернет╕ ╓ вдосталь ╕ ╕нформац╕╖, ╕ ц╕кавих запис╕в «альтернативних» до попси виконавц╕в. Чим глибше ви ув╕лл╓теся в цей процес, тим б╕льше при╓мних неспод╕ванок чека╓ на вас. А що стосу╓ться укра╖нського «шоу-б╕знесу», то тут треба дуже добре подумати, перш н╕ж застосовувати такий терм╕н. Це б╕знес, ╕ н╕чого особистого (см╕╓ться). Особливо для продюсер╕в. ╢ певн╕ лекала як розкрутити сп╕вака та написати х╕т, прайси, де написано ск╕льки заплатити за ротац╕ю кл╕п╕в. Якщо ж ще ╓ м╕н╕мальн╕ задатки в╕д природи, тод╕ можна виходити нав╕ть на м╕жнародний р╕вень. Якщо ж нема, то в╕дсутн╕сть можна замаскувати епатажними вибриками та оголеним т╕лом.

- Вас не часто можна почути по рад╕о, або побачити на телеекранах. Чому так трапилось? Адже ви – популярн╕ артисти.

- Не наст╕льки часто, як би цього хот╕лося, з’явля╓мося на телебачення. Ми – не телев╕з╕йний формат (см╕╓ться). Для нас головне – заповнен╕ глядачами концертн╕ зали. ╤ не лише в Укра╖н╕, а й за кордоном. Тим паче, що виступа╓мо ми переважно в тисячних залах. Вибачте за нескромн╕сть.

- Ви багато раз╕в гастролювали за кордоном. Де вам б╕льше всього сподобалося? На яку кра╖ну ви пром╕няли б Укра╖ну, за необх╕дн╕стю?

- За свою 18-тир╕чну ╕стор╕ю ми д╕йсно поставили багато гастрольних позначок на мап╕ св╕ту. Сподобалося всюди. Але особливо багато вражень залишив екзотичний С╕нгапур. ╤з санскриту назва С╕нгапур переклада╓ться як м╕сто Лева. Ми ж з╕ Львова – теж м╕ста Лева. Мабуть тому нам там було дуже комфортно. ╤ достатньо незвично, бо це багатонац╕ональна держава-м╕сто. ╤з дуже ч╕ткими правилами. Скаж╕мо, чиновники там – одн╕ з найб╕льш фахових та високооплачуваних. ╥х починають в╕дбирати ще в школ╕, сприяють, щоби т╕ отримали як╕сну осв╕ту, а згодом ╕ робоче м╕сце з зарплатою – 20 тисяч долар╕в на м╕сяць. А корупц╕онер╕в давно приструнчили жорсткими законами та крим╕нальною в╕дпов╕дальн╕стю. Густота населення в С╕нгапур╕ – гранично допустима (см╕╓ться). Але попри те, ус╕ максимально толерантн╕ – нав╕ть ╖сти чи жувати гумку на вулиц╕ вважа╓ться образою для ╕нших перехожих. Ще одне враження – рац╕ональний п╕дх╕д до використання кожного квадратного сантиметра. На даху висотки можна ╕ в гольф пограти, ╕ поплавати в басейн╕, ╕ походити по парку. Одне слово, ╓ нам чого повчитися в с╕нгапурц╕в. Але найкомфортн╕ше «п╕ккард╕йцям» в Укра╖н╕. Ма╓мо велику над╕ю, що необх╕дност╕ м╕грувати зв╕дси не виникне (см╕╓ться).

- У вашому репертуар╕ ╓ п╕сн╕ на 12 мовах. Як я розум╕ю, ви не волод╕╓те досконало  ус╕ма з них. Як╕ мови для вас найскладн╕ш╕?

- На жаль, Вам нема╓ за що вибачатися. Насправд╕ з ус╕х ╕ноземних мов, якими сп╕ва╓мо, найкраще волод╕╓мо польською мовою. Да╓ться взнаки близьк╕сть Львова до Польщ╕. Ми вс╕ в дитинств╕ дивилися новини та мультики про смерф╕в польською. А от найб╕льш╕ труднощ╕ виникають ╕з французькою. Для сп╕лкування англ╕йською чи н╕мецькою нам не потр╕бен перекладач, завжди можемо порозум╕тися. Ут╕м, коли готу╓мо новий ╕ншомовний тв╕р, то консульту╓мося з викладачем, який переклада╓ зм╕ст тексту та розпису╓ транскрипц╕╖. Аби ми могли чим краще в╕дтворювати емоц╕╖. У Андр╕я Капраля ╓ здатн╕сть парод╕ювати ╕ голоси, ╕ вимови. Тому якщо в╕н дв╕ч╕ послуха╓, скаж╕мо, Джо Кокера, то зможе в╕дтворити власне його англ╕йську вимову. Йому л╕нгв╕стичн╕ студ╕╖ даються найлегше. 

- Любов здатна врятувати св╕т? На що саме ви ладн╕ п╕ти заради цього св╕тлого почуття?

- Любов – поняття довершене. Тому воно не ма╓ синон╕м╕в. Заради любов╕ «п╕ккард╕йц╕» готов╕ зробити все, що у наших силах.

- Як╕ випадки на сцен╕ здатн╕ вас засмутити?

- В цьому ми не ориг╕нальн╕. Найг╕рше – коли хтось перед концертом з╕псу╓ настр╕й. А в╕д одного до ╕ншого «п╕ккард╕йця» це переда╓ться через ланцюгову реакц╕ю.

- Майже у вс╕х учасник╕в «П╕кард╕йской Терц╕╖» ╓ д╕ти. У чому для вас поляга╓ батьк╕вство?

- Батьк╕вство у нашому розум╕нн╕ – це потреба передати д╕тям увесь багаж свого досв╕ду. Намагатися зробити так, щоб вони не повторили тих помилок, як╕ кожен зробив у сво╓му житт╕. Але при цьому не заз╕хати на свободу слова та д╕╖ дитини. Головне – чим б╕льше сп╕лкуватися та знаходити сп╕льн╕ в╕дпов╕д╕ на запитання. Яких ой як багато у кожному в╕ц╕ дитини! ╤ енциклопед╕╖ тут взагал╕ не допомагають (см╕╓ться).

- Як вам вда╓ться по╓днувати с╕м’ю та творч╕сть?

- А у нас нема╓ ╕ншого виходу. Глядача не ц╕кавлять с╕мейн╕ проблеми сп╕вак╕в. В╕н приходить на концерт за добрими емоц╕ями, а не споглядати кисл╕ або втомлен╕ ф╕з╕оном╕╖. А у наших родин така сама м╕с╕я, як у «П╕ккард╕йсько╖ терц╕╖» на сцен╕. Коли ми поверта╓мося додому втомлен╕ чи розчарован╕, то вони мусять розрадити. ╤нод╕ ╖м достатньо просто помовчати, ╕нод╕ навпаки – порозпитувати. Тому нам треба берегти та лел╕яти р╕дних б╕йц╕в невидимого фронту (см╕╓ться). Насправд╕ вони ж перш╕ слухають наш╕ твори, тому без ╖хньо╖ критики чи порад не обходиться. Це повноц╕нна творч╕сть – коли в╕дчува╓ш любов ╕ на сцен╕, ╕ вдома. Тод╕ легко про ту саму любов ╕ сп╕ва╓ться (см╕╓ться).

- В╕чне питання. Хто винуватий ╕ що робити?

- Завжди винен той, хто намага╓ться щось робити. ╤ з цим н╕чого не поробиш!

обсудить в форуме

ХРОНОГРАФ
1917 родился Диззи Гиллеспи
знаменитый трубач, один из величайших джазовых исполнителей всех времен и народов.
СЛУХИ
Кань╓ Вест 'запише альбом-триб'ют Боу╖'
Репер вважа╓, що ╓ посл╕довником Боу╖ в сенс╕ музичного новаторства.

Архив / Интервью
<<Ноябрь, 2010 г.>>
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
 



  Интервью

 
еще >>> 

Телевидение для всей семьи

© ООО "Интерактивный Маркетинг". Все права защищены
ООО "Интерактивный Маркетинг" входит в состав Inter Media Group Limited.
Правовая информация | Контакты | Реклама на сайте
1.103 ~ c0.308 + m0.078 + b0.023 + s0.073 +u0.449