поп рок альтернатива хип-хоп джаз хитпарады музей новые лица теревенi
Новости
в Украине
в СНГ
в мире
Слухи
Афиша
концертная
клубная
Мысли вслух
События
концерты
фестивали
Reading-Room
Рецензии
CD
DVD
Интервью
Хронограф
Досье
Фотоархив
Словарь
Форум
Доски объявлений
Сервисы
экспорт новостей
Реклама на сайте
05.08.2011 18:21
Лиса Павлова
 
ГАЙДАМАКИ: Меседж ╕ комерц╕я

╢ в Укра╖н╕ гурти-легенди, визнан╕ при житт╕. Вони творять ╕стор╕ю в реальному час╕, розповсюджуючи ╖╖ ген за кордони самост╕йно, без п╕дручник╕в та наукових брошур. «Гайдамаки» - це гурт-пос╕бник, за яким можна вчитися справжньому етно-року, щирому, сильному та укра╖нському. Незм╕нн╕ гост╕ найр╕зноман╕тн╕ших ╕ноземних фестивал╕в, цього л╕та музиканти багато виступають на Батьк╕вщин╕. @music посп╕лкувався ╕з к╕стяком гурту, Олександром Ярмолою, ╤ваном Леньо та Володимиром Шерстюком, як кажуть, «за життя»: про минуле, майбутн╓ ╕ сьогодення укра╖нсько╖ та св╕тово╖ культури.

- Я н╕чого не плутаю, це ж саме ви у прямому ефер╕ М1 назвали його «проституцьким каналом»?

Олександр Ярмола: То, мабуть, заголосно сказано, адже, за великим рахунком, проституц╕я та телебачення реч╕ вза╓мопов’язан╕. Або журнал╕стика, або проституц╕я.
╤ван Леньо: ╤ ексклюзиву в М1 в проституц╕╖ нема╓.

- Чому ви взагал╕ туди втрапили?

ОЯ: Потрапили тому, що як не крути, але це – пров╕дний музичний канал в Укра╖н╕.
╤Л: Були молод╕ на на╖вн╕, думали, що пров╕дний музичний канал буде показувати музичне мистецтво.

- Ви були в багато чому першопрох╕дцями. Нав╕ть контракт ╕з EMI в Укра╖н╕ був п╕дписаний ╕з вами першими. А як вам зда╓ться, який внесок взагал╕ за весь цей час, це десятир╕ччя, гурт вн╕с до укра╖нсько╖ культури?

ОЯ: Д╕йсно, такий контракт ми п╕дписали першими, побачили вс╕ плюси та м╕нуси того контракту, пройшли кр╕зь них, багато чому навчились. А наш особистий внесок у тому, що ми по╓днали рок-музику та етно-музику на високому профес╕йному  р╕вн╕. Це те, що ми презентували укра╖нську культуру за кордоном, а закордонну культуру – в Укра╖н╕. Кр╕м того, ми довгий час вже працю╓мо ╕ не припиня╓мо писати п╕сн╕, залишаючись на висок╕й позиц╕╖.

- Як╕ ви бачите зм╕ни в музичному ринку кра╖ни пор╕вняно з тим, що було 20 рок╕в тому, коли ви т╕льки починали входили в нього? Це позитивн╕ зм╕ни, чи негативн╕?

ОЯ: Не можна сказати точно, бо все в╕дбува╓ться хвилями. Наприклад, п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖, як би не критикували президента Ющенко, було пом╕тне в╕дродження укра╖нсько╖ культури. Саме в той час з’явилось чимало гурт╕в, як╕ ╕снують ╕ зараз. Сьогодн╕ вже трошки г╕рш╕ часи: була економ╕чна криза, пот╕м прийшла ╕нша влада, не так зац╕кавлена у розвитку укра╖нсько╖ культури. Але ж культура – як рослина: може мати трошки г╕рш╕ умови, але все одно не помре. Прийде позитивна хвиля – ╕ все стр╕мко п╕де вгору.

- А можете як╕сь гурти нов╕ вид╕лити?

╤Л: Ми можемо вид╕лити т╕ гурти, як╕ ╕дуть нашим шляхом ╕ мають етн╕чну складову в соб╕, але чи могли б ми ╖х похвалити…
ОЯ: Ми щойно були в одному видавництв╕ ╕ мали под╕бну розмову про те, чому стар╕ гурти мали потужний меседж, а тепер все зникло. В чому справа? Молод╕ гурти женуться за комерц╕╓ю чи просто не мають достатньо таланту?
Володимир Шерстюк:  А комерц╕╓ю вони також займатись не вм╕ють, бо нема╓ як такого шоу-б╕знесу.
ОЯ: От у мене виникла така думка, що у зв’язку ╕з появою моб╕льних телефон╕в, ╤нтернету тощо, автори просто не мають достатньо спокою, аби зосередитись. ╤ правильно ╤ван сказав, що ╓ купа молодих гурт╕в, як╕ також ╕дуть нашим шляхом, але нема╓ жодного, про який можна сказати, що то ╓ ген╕альний гурт.
ВШ: В кожному з них ╓ щось класне, але так, щоб це було самобутньо, потужно, профес╕йно – жодного такого нараз╕ нема╓. На жаль.
╤Л: Можливо тому, що нема╓ певно╖ ╕нфраструктури, в як╕й вони могли би розвиватись.
ОЯ: Так, але спочатку людина як почина╓ писати, то ╕ на кухн╕ може щось створити. Але ж чомусь створювались так╕ гурти, як «Брати Гадюк╕ни», ранн╕й Тарас Чубай…

- Можливо, ран╕ше не було тако╖ конкуренц╕╖ як сьогодн╕? Як я соб╕ бачу, то в нас якась попсова з╕рка може бути конкурентом вам лише тому, що вона в╕дом╕ша для б╕льших мас.

ОЯ: Так, на р╕вн╕ мера м╕ста, який дума╓ кого йому запросити на День м╕ста.
ВШ: Просто нема╓ прошарк╕в. Там, де ╓ справжн╕й шоу-б╕знес, там ╓ окрем╕ шари ╕ кожен ма╓ сво╖ окрем╕ шоу-б╕знесов╕ пласти.
╤Л: ╢дине, що при╓мно спостер╕гати, це те, що гурти, як╕ сьогодн╕ грають, включають у свою складову етн╕чний елемент. ╤, зв╕сно, так╕ ╕нструменти як соп╕лка, бандура, баян, акордеон. Ми нещодавно були на трьох фестивалях: «Ун╕ж», «П╕дкам╕нь» и «Горлиця», ╕ на вс╕х трьох були присутн╕ так╕ команди як «Чумацький шлях», «Дримба да Дзи╜а», «Корал╕», «Русич╕», BAndurbaND,  «Ренесанс»...
ОЯ: «Пропала грамота» – також сюди можна занести.

- Як ви вважа╓те, вс╕ ц╕ гурти мають якийсь шанс вижити?

╤Л: Це риторичне питання.
ОЯ: Якщо вони використовують етн╕чн╕ мотиви – це вже добре. Але питання в тому, що саме вони несуть сво╓ю творч╕стю?
╤Л: У тих гурт╕в нема╓ ярко вираженого л╕деру, який би д╕йсно м╕г заворожити слухача. Нема╓ д╕йсно яскравого тексту, композиц╕╖, думки, яка би щось сказала про гурт. Вони грають дуже багато какофон╕╖.
ОЯ: Поки що вони вчаться робити музику.
ВШ: Так, як в╕рно сказали – нема╓ головно╖ думки, як╕ б ц╕ гурти несли. Н╕би вс╕ вже мають якийсь ор╕╓нтир ╕ в рок-музиц╕, ╕ в фолк-музиц╕, але глибини, сакральност╕ нема╓, нема╓ слова, в╕д якого почина╓ться будь-яка культура. Н╕би симпатичненько, але воно мене не торка╓. А мусить торкати.
╤Л: А загально п╕сля цього всього: так ми показу╓мо, що ми ще не вмерли.
ОЯ: Це ознака часу, що все вибудувалось на одному р╕вн╕, з якого хтось ма╓ зробити крок вперед.

- Тобто, ви все ж таки дума╓те, що ╕нтелектуальна частина музики ма╓ взяти гору?

ОЯ: Ну ось див╕ться, вс╕ т╕ ранн╕ виконавц╕, той же Чубай чи Положинський, «Кому Вниз», «Брати Гадюк╕ни», «Рутен╕я», «ВВ», вс╕ що починали у 80-90-т╕ роки, мали на початку сильний меседж. Але н╕хто не бува╓ в╕чним, проходить час ╕ в кожного вже своя доля. Але згадайте як було тод╕ – гурт виходив на сцену, ╕ слухач в╕дчував сильний посил.

- Сьогодн╕ ж ус╕ намагаються п╕длаштуватись п╕д формат…

ВШ: Так через те ╕ шкода, бо це насправд╕ зла служба. Кращою музика в╕д цього не ста╓, ╕ продаватись також краще не почина╓.
╤Л: Приходить на думку така аналог╕я, що в будь-як╕й кра╖н╕, яка почина╓ розвиватись, структуризуватись, приводити себе до ладу, на п’╓дестал виходять т╕, хто деклару╓ наступний принцип життя. ╤ от зараз в Рос╕╖ ╓ певна пол╕тична кампан╕я, ╕ на перших щаблях поста╓ молодий реформатор Прохоров (Михайло Прохоров, л╕дер Всерос╕йсько╖ пол╕тично╖ парт╕╖ «Правое дело» - прим. авт.). Його меседж склада╓ться з того, що треба жити розумно, взяти все п╕д контроль ╕ робити по уму. За ним зараз тягнуться. Думаю, так само буде ╕ в музиц╕, коли якийсь гурт покаже з╕бран╕сть ╕ ч╕тк╕сть. Коли всюди бардак, хочеться позам╕тати! Зараз в музиц╕ дуже багато см╕ття, яке треба прибрати, щось в╕д╕брати ╕ показати правильну дорогу, якою вс╕ захочуть ╕ти. Бардак уже вс╕х д╕став!
ОЯ: Це дуже ╕ндив╕дуальне питання ╕ треба кожного питати по окремо. Ти одразу бачиш, коли хтось ╢ по-справжньому талановитий.
╤Л: Ми особисто на сво╓му шляху бачили деградац╕ю двох укра╖нських гурт╕в, як╕ декларували бардак, ╕ як╕ прийшли до повного занепаду. 
ОЯ: Еволюц╕я в кожного гурту в╕дбува╓ться по-сво╓му. Хтось любить ╖здити на машин╕, хтось п’╓, хтось любить ж╕нок, хтось любить писати.

- А що скажете про св╕товий шоуб╕з?

ОЯ: У св╕товому дуже схож╕ тенденц╕╖. Подив╕ться на св╕товий рок: весь час гурти розходяться та збираються: з╕брались Soundgarden, Rage Against the Machine… Чогось нового не виника╓. Якщо пор╕вняти 91-93 роки, то сьогодн╕ набагато менше нового ╕з сильним меседжем. Зв╕сно, в них ситуац╕я краща, адже розвиток рок-музики в Укра╖н╕ почався т╕льки ╕з незалежн╕стю, а в них – ще у 60-х роках.
ВШ: Коли у в╕домого музичного критика Артем╕я Тро╖цького спитали, чи можливе сьогодн╕ виникнення такого гурту як The Beatles, в╕н сказав: «Н╕ в якому раз╕». Чому? Тому що сьогодн╕ музика не займа╓ такого пров╕дного м╕сця в житт╕ людей, як тод╕.
ОЯ: Тод╕ люди брали в╕н╕ловий диск ╕ слухати його годинами. Не було моб╕льних телефон╕в, не було ╤нтернету. Людина могла вийти посп╕лкуватись на подв╕р’я або вдома слухати цей в╕н╕ловий диск.
ВШ: Був час для медитац╕╖, грубо кажучи.
ОЯ: Зараз часто можна побачити, як дво╓ людей ╕дуть по вулиц╕ ╕ обидва розмовляють по моб╕льних телефонах. Нав╕що вони взагал╕ ╕дуть вдвох?

- Так, сьогодн╕ т╕льки фетишисти купують диски.

ОЯ: Стар╕, як правило, фетишисти.
ВШ: ╤з розвитком техн╕чного прогресу та появою NetStore, iTunes, соц╕альних мереж люди взагал╕ в╕дучились слухати музику альбомами. Тепер вс╕ слухають х╕ти, т╕льки зб╕рки. Нещодавно прочитав про таке поняття, як музичний наповнювач. Тобто, у тебе ╓ альбом з умовно дванадцятьма п╕снями: з них дв╕ на рингтон та на р╕албектон, все решта – музичний наповнювач, зроблений на два порядки нижчий н╕ж решта. ╤ це нормально, це втюхують вс╕м. ╤ це – св╕тов╕ тенденц╕╖, на жаль.

- Тобто, ви ставитесь добре до скачувань з ╤нтернету?

ОЯ: Ми за те, аби ╤нтернет не зам╕нив творч╕сть.
ВШ: Я, наприклад, за це.

- Якщо вже безкоштовно можна скачати музику, то, може, й ротац╕╖ проплачен╕ в╕дм╕нять?

ОЯ: О, оце було б добре!
ВШ: Купа посередник╕в заробля╓ на музикантах. В принцип╕, з мо╓╖ точки зору, безкоштовне скачування – це супер-позитивна р╕ч, бо ти свою музику доносиш до людей без посередник╕в. Н╕яких р╕елтор╕в, магазин╕в, компан╕й… Грубо кажучи, музикант ╕з всього того отриму╓ 10%. Так не ма╓ бути! ╤ якраз безкоштовне скачування да╓ можлив╕сть д╕литись музикою з перших рук. Я читав статистику, т╕льки з десяток з╕рок можуть пошкодувати про таку тенденц╕ю. Каж╕мо так, на всю планету сто з╕рок заробляють з продажу диск╕в, вс╕ решта – живуть концертами.

- Якщо не помиляюсь, то ви т╕льки в минулому роц╕ вперше побували в Рос╕╖ ╕з концертом, в╕рно?

ОЯ: Так.

- Чому так довго туди не за╖жджали, рос╕яни були не готов╕ вас почути?

ОЯ: Просто д╕йшла черга. Це все питання часу, ╕ якщо ти ╖деш грати в Н╕меччину, то ти не гра╓ш в Рос╕╖.

- ╢ трохи пол╕тики в тому?

ОЯ: Н╕, яка пол╕тика! Слухач╕ – добр╕, прост╕ люди в будь-як╕й кра╖н╕, ╖м однаково до пол╕тики. Якщо ти ╖деш на фестиваль до Сиб╕ру, то там вс╕ т╕ пол╕тичн╕ суперечки взагал╕ н╕кому не ц╕кав╕. Там до будь-якого м╕ста – 500 км. Рос╕я – це зовс╕м не ╓вропейська кра╖на, бо т╕льки Москва та Санкт-Петербург такими ╓. ╤нша справа Красноярськ чи Кизил…  

- Тод╕ як розум╕ти позитивний в╕дгук про те, як син Ем╕ра Кустуриц╕ заявив, що не слуха╓ албансько╖ музики, бо албанц╕ – вороги?

ОЯ: З нашого боку то був жарт, ми посм╕ялись.

- А не думали пере╖хати на пост╕йне проживання за кордон?

╤Л:  У нас до цього питання стаб╕льне в╕дношення: ми всюди живемо! Колись наш друг Валера Умрих╕н на питання «Де ти живеш?» в╕дпов╕в «Я живу в маршрутц╕». От ми живем в автобусах, готелях, потягах, л╕таках.
ОЯ: Пере╖демо навряд чи. Адже треба тут щось будувати. Але концертувати будемо, звичайно, по всьому св╕т╕, куди запросять. Цього року ми багато виступа╓мо по Укра╖н╕.

- Певно, часу на родину не вистача╓?

╤Л: Часто беремо родини ╕з собою. В нас д╕ти творчо розвиваються.
ВШ: Так, сп╕вають, танцюють, малюють…
ОЯ: Зв╕сно, не вистача╓ у повному обсяз╕, але вс╕ ми знали на що йшли.

- А як щодо культурного життя з ╕ншого боку? Ясно, що музику ви слуха╓те р╕зну ╕ в╕дф╕льтрову╓те кр╕зь себе. А як щодо к╕нематографу, книжок тощо?

ОЯ: Театр, книги, к╕но – будь-яке мистецтво ц╕каве!

- Ви класику передивля╓тесь чи нове дивитесь?

ОЯ: Все разом. Нещодавно також сп╕лкувались на цю тему ╕ д╕йшли висновку, що аби в╕др╕знити добре в╕д поганого, треба мати велику культурну базу – як класичну, так ╕ сучасну. Це ц╕каво – пор╕внювати.

- Можете назвати щось, що так чи ╕накше вплинуло на вас?

ОЯ: ╤з того, що нещодавно переглянув ╕ можу в╕дм╕тити, це турецього-н╕мецький режисер Фат╕х Ак╕н ╕ його ф╕льми «Головою в мур» та «На краю рая». Иньярриту – також з останнього.
ВШ: А я в╕дкрив для себе фон Тр╕╓ра ╕з ф╕льмом «Розтинаючи хвил╕». Я в шоц╕ був. Не т╕льки в╕д самого ф╕льму, а взагал╕ в╕д п╕дходу, знову ж таки в╕д меседжу – яким чином людина переда╓ сво╖ переживання в цьому ф╕льм╕.
╤Л: Нема╓ можливост╕ дивитись ф╕льми, але багато читаю в ПК. Вт╕м, за порадою Вови подивився ф╕льм Гришковця «Сатисфакц╕я».
ОЯ: ╤з молодих можна в╕дзначити такого режисера, як Дмитро Сухолиткий-Собчук. Я з ним познайомився особисто, ╕ в╕н – людина затята, ╕з великим бажанням зн╕мати повн╕, серйозн╕ реч╕.

- До реч╕, а що ╕з приводу саундтрек╕в? Наче вас кудись вже намагались затягти?

ОЯ: Затягували, але поки що не затягнули. Але ми в╕дкрит╕ до цього. Вже настав той пер╕од, коли ц╕кавить д╕яльн╕сть не лише всередин╕ гурту, а також щось, що межу╓ ╕з ╕ншими формами творчост╕.

- З огляду на ваш досв╕д, особистий ╕ музичний, можете дати влучну пораду молодим укра╖нським музикантам, як╕ т╕льки виходять на творчу стежку?

ОЯ: Перш за все, треба себе запитати: «Що ти хочеш сказати?» ╕ побачити ту картину, яку збира╓шся малювати. Не просто хот╕ти бути усп╕шним чи багатим, а зрозум╕ти: чи ╓ що сказати, чи н╕. А ще хтось казав, що св╕т допомага╓ т╕льки тим, хто в╕дбива╓ться. Н╕кого не ц╕кавить той, якого лише б’ють.
╤Л: Сталь гарту╓ться у вогн╕. Треба гартуватись ╕ поважати себе, бути готовим до будь яких важких випробувань. Тому раджу молодим почитати книгу, яку сам нещодавно прочитав. Просто фантастична б╕ограф╕я Джона Л╓ннона! Але не та, яку вс╕ читали, а автора Альберта Голдмана. Це не автоб╕ограф╕я, а величезна комп╕ляц╕я роботи протягом к╕лькох рок╕в – в╕н взяв близько 3000 ╕нтерв’ю у вс╕х, хто був причетний до Л╓ннона та загалом до епохи. Все ╕нше, що ми читали про The Beatles до цього – просто н╕що. ╤ ще докупи – б╕ограф╕ю Майлза Дейв╕са. ╤ зрозум╕ти п╕сля того що ╖х чека╓, чи можуть вони жити так, як ц╕ люди?

- Можливо, треба молодим реал╕зовувати себе за кордоном, а пот╕м повертатись сюди?

ВШ: Певен, що це утоп╕я, ╕ коли ти вже там осядеш, то повертатись не захочеш.
ОЯ: Н╕, я думаю, повернуться т╕, хто розумн╕.
╤Л:  Наведу приклад, як колись р╕вненський звукорежисер Дмитро Кирячок спитав нас «Ви так класно вдяга╓тесь, де ви все це берете?». Ось де питання! Я сказав, що часто виступа╓мо закордоном, ╕ там купу╓мо. ╤ йому не прийшло в голову в╕дпов╕сти, що все це ╓ у нас тут, в╕н захот╕в по╖хати Туди, ╕ купити все Там. ╤ взагал╕ хот╕в залишитись в Америц╕ (посм╕ха╓ться). Але в╕н ще не збагнув тод╕ моменту, що н╕де нема╓ так добре, коли ти на одному м╕сц╕.
Не знаю, як хлопц╕, але я в житт╕ спов╕дую так╕ в╕дносини, коли я, як музикант можу подарувати тоб╕ частину сво╓╖ душ╕, загравши щось. А ти що вм╕╓ш робити? Вм╕╓ш л╕кувати зуби – пол╕куй мен╕, або спечи хл╕ба. Тобто, так, як це було до виникнення грошей. ╤ ось якщо би так продовжувалось, то у св╕т╕ було б зараз на 90% б╕льше справедливост╕, н╕ж зараз ╓. Що стосу╓ться сьогодн╕шнього моменту, то виходить, на жаль, що ц╕й кра╖н╕ та народов╕ б╕льше потр╕бен кап╕тал╕зм, ан╕ж анарх╕я, так звана демократ╕я. Коли ти д╕йсно ц╕ну╓ш щось, за що готовий заплатити чимось, то тод╕ ти в╕ддаси те, що готовий в╕ддати. Хоча я двома руками проти кап╕тал╕зму та взагал╕ будь-якого –╕зму. Наприклад ось. Фестиваль «Ун╕ж», сто╖ть охорона, ╓ невеличка плата за вх╕д. ╤ все: нема╓ жодного нетверезого, нема╓ жодного, хто прийшов би комусь морду набити, просто пробайдикувати.
ОЯ:  А охоронц╕, до реч╕, - козаки з терноп╕льського бойового гопака, не м╕л╕ц╕я ╕ не беркут. Беркут – безособовий, в╕н просто б’╓ в ц╕ль. А ц╕ люди думають, намагаються не бити.
╤Л: Так, ╕ атмосфера на фестивал╕ – фантастична! А фестиваль «П╕дкам╕нь» такого не зробив. ╤ вже можна було побачити людей нетверезих та хамовитих, ╕з пляшками… Вважаю, що для фестивалю на природ╕, у мальовничих м╕сцях, людям, що при╖жджають здалеку, треба створити в╕дпов╕дн╕ умови, аби вони д╕йсно в╕дчули себе в╕докремленими в╕д м╕ста ╕ шуму. Це туалети, см╕тники, невеличка охорона, в╕дсутн╕сть продажу алкоголю на територ╕╖, жодного! Потерп╕ть три дн╕, н╕чого вам не станеться, зате атмосфера буде насправд╕ культурна!

обсудить в форуме

ХРОНОГРАФ
1962 родился Кирк Хэмметт
гитарист Metallica "второго призыва". Любитель интеллектуального кинематографа и экстремальных видов спорта.
СЛУХИ
Кань╓ Вест 'запише альбом-триб'ют Боу╖'
Репер вважа╓, що ╓ посл╕довником Боу╖ в сенс╕ музичного новаторства.

Архив / Интервью
<<Август, 2011 г.>>
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
 



  Интервью

 
еще >>> 

Телевидение для всей семьи

© ООО "Интерактивный Маркетинг". Все права защищены
ООО "Интерактивный Маркетинг" входит в состав Inter Media Group Limited.
Правовая информация | Контакты | Реклама на сайте
0.074 ~ c0.018 + m0.004 + b0.004 + s0.011 +u0.023