Фестиваль "Кра╖на Мр╕й" та Олег Скрипка запрошують на Веч╕р укра╖нського романсу, що в╕дбудеться 13 кв╕тня у прим╕щенн╕ Нац╕онально╖ ф╕лармон╕╖ Укра╖ни. У концерт╕ приймають участь Н╕на Матв╕╓нко, Ансамбль давньо╖ музики п╕д керуванням Костянтина Чечен╕, Олег Скрипка, Тарас Компан╕ченко, "Гуртоправц╕" та ╤нна Галетенко. Ведучий - ╢вген Нищук. Початок - о 19-00.

Нова ╕н╕ц╕атива Олега Скрипки поверта╓ нас до явища трохи призабутого й недооц╕неного. Йдеться про укра╖нський романс як нев╕д'╓мну частину традиц╕йно╖ укра╖нсько╖ культури. Власне, сьогодн╕ саме поняття "романс" потребу╓ певно╖ естетично╖ реаб╕л╕тац╕╖ - занадто часто ним послуговувалися у негативних контекстах. А про ╕сторичну ц╕нн╕сть романсового мистецтва й зовс╕м не часто говорилося, бо й дос╕ в масов╕й св╕домост╕ дом╕ну╓ шумовиння FM-станц╕й, де словосполучення м╕ський романс зазвичай ототожню╓ться з "блатняком". 

"Асоц╕ативний ланцюжок "романс-шансон-блатняк" - це одна з загальнокультурницьких проблем нашого пострадянського сусп╕льства, - говорить Олег Скрипка. - Адже родов╕д укра╖нського романсу - з середн╕х в╕к╕в, коли формувалася м╕ська культура, а в╕дтак ╕ аристократична традиц╕я написання авторських п╕сень на народн╕й основ╕. Загальнов╕домо, що найпопулярн╕ший романс у св╕т╕ - це "Очи черные": п╕сня, як╕й у 20 стол╕тт╕ належить рекорд за частотою звучання. Саме ц╕й п╕сн╕ завдячу╓ сво╖м ╕снуванням м╕ф про романс, як явище передус╕м рос╕йсько╖ культури, хоча написав ╖╖ Греб╕нка, автор величезно╖ к╕лькост╕ укра╖нських романс╕в. Тож час повертати укра╖нцям свою ╕стор╕ю. Ще дек╕лька сл╕в про шансон. Французи називають це "п╕снями про життя", ╕ ╖х поява значною м╕рою пов'язана з слов'янською ем╕грац╕╓ю п╕сля революц╕╖. Саме ем╕гранти засновували в Париж╕ дуже модн╕ кабаре, де виконувалися романси. За мо╓ю особистою теор╕╓ю, французи перейняли цю традиц╕ю, ╖хн╕й шансон 20-30 рок╕в минулого стол╕ття ма╓ значною м╕рою слов'янське походження".

"Моя програма, що звучатиме на Вечор╕ укра╖нського романсу, - продовжу╓ Олег, - називатиметься "Романс ХХ стол╕ття". Це будуть ╕ ВеВешн╕ п╕сн╕, к╕лька народних, л╕ричних, наприклад, "Не питай, чому в мене заплакан╕ оч╕". Зрештою, останн╕й м╕й сольний альбом - "В╕драда" - витриманий саме у романсовому стил╕, тож цей веч╕р - лог╕чне продовження мо╓╖ сольно╖ д╕яльност╕. Це такий соб╕ академ╕чний напрямок, який потребу╓ в╕дпов╕дних прим╕щень ╕ публ╕ки. У Нац╕ональн╕й ф╕лармон╕╖ це ма╓ бути орган╕чно. Головне завдання нараз╕ дуже просте: скасувати тезу про те, що наша традиц╕йна народна п╕сня - явище суто с╕льське. Наче в Укра╖н╕ й не було урбан╕стично╖, м╕сько╖ культури. Це неправда - вона була ╕ ╓. Проблема лише в тому, що той таки укра╖нський м╕ський романс залиша╓ться на перифер╕╖ ╕нформац╕йних поток╕в. Як╕сь п╕сн╕ ми й дос╕ сп╕ва╓мо, але нав╕ть не зна╓мо, що це наша класика".